8 жовтня у Києві в Shcherbenko Art Centre відбулася презентація дослідження «Права людини за зачиненими дверима», яке ґрунтується на майже сотні інтерв’ю з правоохоронцями, захисниками і затриманими особами та 827 годинах безпосередніх спостережень за щоденною роботою працівників правоохоронних органів і адвокатів у шести регіонах України.
Дослідження проводилось спільними зусиллями програмної ініціативи «Права людини і правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження», Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Координаційного центру з надання правової допомоги та Центру «Дослідження проблем верховенства права та його втілення у національну практику України» Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Автори дослідили, як на практиці дотримуються процесуальні гарантії осіб, затриманих правоохоронними органами, та побачили, що насправді відбувається після того, як здійснюється затримання.
Предметом дослідження стали основні гарантії особи у разі її затримання, а саме, право зберігати мовчання, право знати, в чому тебе підозрюють, право на медичну допомогу, право на адвоката, право на переклад.
Так, за результатами дослідження, було виявлено, що лише у 34% випадків затримання особам, яких затримано, повідомляють про їх право мовчати. В 35% випадків – затриманим інформація про їхні права взагалі не надається, в 48% – надається після отримання правоохоронцями необхідних свідчень і лише у 1% випадків інформація про права надається особі одразу на місці затримання.
Загалом 65% затриманим повідомляють про їхні права у тій чи іншій мірі. Серед них у 80% випадків надається інформація про причини затримання, в 65% – про злочин, у вчиненні якого підозрюється затриманий, в 55% – затриманим повідомляють про їхнє право на адвоката, в 46% – про право на безоплатну правову допомогу, в 20% – про право користуватися перекладом, в 11% – про право на доступ до документів, та лише у 10% випадків затриманих інформують про їх право на відвідування.
Законодавство України також забезпечує право затриманої особи на медичну допомогу. Це визначено в Конституції та ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров’я». Під час польового дослідження при спостереженні за роботою правоохоронців виявлено, що у 54% випадків у затриманих осіб були наявні ознаки поганого стану здоров’я. З них 25% випадків пов’язані з алкогольним сп’янінням, а 11% – з отриманням тяжких тілесних ушкоджень у зв’язку із побиттям. Лише у двох випадках серед усіх, що стали об’єктом дослідження даного питання, затриманим була надана лікарська допомога.
Згідно законодавчих норм протягом 2 годин з моменту затримання особи адвокат має зустрітися із нею. Однак під час дослідження було виявлено, що у 68% випадків відбувалась затримка між фактичним затриманням особи та повідомленням про затримання центру з надання БВПД. В 46% випадків адвокати були відсутні на першому допиті затриманої особи.
Кримінальне процесуальне законодавство України передбачає право підозрюваного, обвинуваченого на переклад. Тобто, затриману особу повинні проінформувати про її право отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою вона володіє. У 18% від усіх випадків затримання особи, що були затримані, не володіли українською мовою. А в 38% випадків адвокати взагалі не перевіряли, чи знає затримана особа мову кримінального провадження. Дослідники дійшли висновків, що відсутні механізми залучення перекладача для затриманої особи, яка не володіє державною мовою. Також виявилось, що відсутній регіональний реєстр перекладачів, які могли б надати свої послуги затриманій особі.
У презентації результатів дослідження та їх обговоренні взяли участь Директор та менеджер Програмної ініціативи “Права людини та правосуддя” Міжнародного фонду “Відродження” Роман Романов та Василина Яворська, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Аркадій Бущенко, представник Уповноваженого ВР з прав людини та керівник департаменту з питань реалізації національного превентивного механізму Юрій Бєлоусов, представники Координаційного центру з надання правової допомоги, зокрема, його директор – Андрій Вишневський, заступник директора – Віталій Баєв та Вікторія Мітько, начальник відділу забезпечення якості безоплатної правової допомоги та підвищення кваліфікації адвокатів, Голова правління ГО «Об’єднання адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу», менеджер та експерт українсько-канадського проекту “Доступна та якісна правова допомога в Україні” Оксана Кікость та Іванна Ібрагімова, адвокат-тренер/модератор мережі з обміну досвіду між адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу Тетяна Сівак, виконавчий директор Української фундації правової допомоги Микола Сіома та ін.
Після оголошення результатів дослідження відбулося обговорення присутніми почутої на презентації інформації. Як зазначила менеджер Програмної ініціативи “Права людини та правосуддя” МФ “Відродження” Василина Яворська, “Головний висновок, якого дійшли дослідники та учасники дискусії: старі традиції роботи правоохоронних органів поки набагато сильніші, ніж нове прогресивне законодавство”.
Приєднуйтесь до сторінок Координаційного центру з надання правової допомоги у соціальних мережах:
Facebook 
YouTube 
Google+ 
Twitter
