04 жовтня 2016 року до Білгород-Дністровського бюро правової допомоги звернулася громадянка Б. із письмовим зверненням про надання безоплатної вторинної правової допомоги у зв’язку із поданим до неї позовом батька її померлого чоловіка, внаслідок смерті якого вона прийняла спадщину за заповітом, про встановлення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини. Про діяльність бюро правової допомоги жінка дізналася в органах місцевої влади.
Громадянка Б. звернулась до бюро як малозабезпечена особа. Начальник Білгород-Дністровського бюро правової допомоги Сніжана Пейчева прийняла звернення та після отримання доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги від Першого одеського місцевого центру з надання БВПД №656, 657 від 17 жовтня 2016 року на вказану позовну заяву Білгород-Дністровським бюро правової допомоги було підготовлено заперечення. В ході судових засідань Сніжана Пейчева здійснювала представництво інтересів громадянки Б., відповідача, у вказаній справі. За результатами розгляду у задоволенні позову судом відмовлено.
Так, у рішенні Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 05.12.2016 по вказаній справі судом зазначено, що не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як:
– юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини;
– необізнаність особи про наявність спадкового майна;
– похилий вік;
– непрацездатність;
– незнання про існування заповіту;
– встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім’єю);
– невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину;
– відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;
– несприятливі погодні умови.
Посилання позивача на те, що він був юридично необізнаний стосовно порядку прийняття спадщини та не знав положення діючого законодавства, як на причини пропуску строку судом до уваги не приймаються, оскільки ці обставини не є об’єктивними та поважними причинами, які б пояснювали неподання позивачем заяви до нотаріальної контори протягом двох років.
Аналогічна правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду України від 26.09.2012 року по справі № 6-85цс12, від 04.11.2015 року по справі № 6-1486цс15 та від 14.09.2016 року по справі № 6-1215цс16, за наслідками розгляду заяв про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування норм матеріального права.
Також суд зазначив, що позивачем не представлено до суду жодних доказів, які б свідчили, що він звертався до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, а нотаріальною конторою йому було відмовлено, про що видано відповідну постанову або лист.
Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, розглянувши справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку про недоведеність, безпідставність та необґрунтованість позовних вимог позивача до громадянки Б. про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, у зв’язку з чим в їх задоволенні відмовив.
Додатково:
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно зі ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюєтся за заповітом або за законом.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями з заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, згідно з ч. 2 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Згідно з ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, яким згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України є день смерті особи.
Згідно з ч. 3 ст. 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом шести місяців з часу відкриття спадщини не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Згідно із вимогою ч. 2 ст. 1272 ЦК України спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу, проте, за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 1272 ЦК України, суд може визначити додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, проте за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13, при вирішенні справ про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. При цьому не можуть бути визнані поважними такі причини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, про наявність спадкового майна, непрацездатність, тощо.
Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
До Білгород-Дністровського бюро правової допомоги можна звернутися за адресою:
м. Білгород-Дністровський, вул. Грецька, 24, перший поверх, каб. №8,9. Тел: (04849) 2-22-25.
