29 листопада в Херсонській міській раді пройшов круглий стіл, на якому обговорили результати дослідження правових потреб вразливих груп населення громади Херсона. Активну участь у роботі взяли й фахівці системи БПД: директорка Регіонального центру Марина Єлисєєва, начальниця відділу комунікацій та правопросвітництва Лариса Аболончикова та фахівець Херсонського місцевого центру, адвокат Володимир Куценко.
Як відомо, з травня по жовтень 2019 року ініціативна група, до якої увійшли представники Херсонського офісу Мережі правового розвитку при ГО «ІРЦ «Правовий простір» та ХОО Комітету виборців України, міськвиконкому та депутатського корпусу, провела соціологічне дослідження «Доступ про правових послуг серед уразливих категорій населення в Херсоні». Таке дослідження в Херсоні проводилося вперше. Загальна кількість опитаних – 693 особи, проведено дві фокус-групи.
Рівний доступ до правосуддя – запорука розвитку країни, і для того, щоб ефективно працювати в цьому напрямку, необхідно чітко розуміти, які проблеми є у населення», – зазначила директорка ГО «ІРЦ «Правовий простір» Наталія Бімбірайте, презентуючи результати дослідження.
Тему продовжив голова обласного відділення Соціологічної асоціації України Микола Гоманюк, який повідомив, що майже кожен третій з опитаних, а це пенсіонери, особи з інвалідністю, батьки багатодітних родин, матері-одиначки, «чорнобильці», внутрішньо переміщені особи, учасники АТО/ООС, має проблеми у сфері соціальних виплат та пільг, медичного обслуговування та ЖКГ.
Кожен десятий має проблемні стосунки із службовцями та представниками влади. Це в п’ять разів більше, ніж аналогічний показник серед звичайних херсонців. При цьому 40% представників незахищених верств населення не звертаються за правовою допомогою.
А кожен четвертий з тих, хто наважується зробити перший крок для вирішення своїх проблем, йде не до кваліфікованого юриста, а до сусідів або друзів.
У цілому, представники вразливих груп вважають, що свої права захистити в Україні доволі складно. В уявлені людей бар’єри захисту прав виникають не на державному рівні, а на рівні взаємодії з чиновниками на місцевому рівні.
Голова Херсонської обласної організації Комітету виборців України Дементій Бєлий зазначив, що місто потребує системного підходу до організації безоплатної правової допомоги.
Необхідно проводити постійні правові консультації, інформувати все населення Херсона, використовуючи різні джерела комунікації. Відсутність постійної інформації призводить до кризи в системі і нівелює всю діяльність органів влади та громадських організацій.
Окрім того, Дементій Бєлий звернув увагу на ситуацію, яка склалася в органах місцевої влади, коли чиновники просто перенаправляють людей до юристів безоплатної правової допомоги, скинувши з себе цей «тягар», хоча повинні це робити в рамках Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Ще одна проблема – працівники служб не завжди відслідковують зміни в законодавстві, зокрема, які пов’язані з питаннями в діяльності цих службовців.
Присутня на заході секретар Херсонської міської ради Олена Урсуленко запевнила, що влада обов´язково опрацює вищезазначені питання, а Наталія Бімбірайте додала, що первинна правова консультація має бути незалежною, бо не кожна людина піде скаржитися на неправомірні дії чиновників до чиновників. До того ж, це нормальна практика у світі – делегувати певні послуги громадським організаціям. І зараз стоїть питання про прийняття цільової програми надання безоплатної первинної правової допомоги в Херсоні з виділенням фінансування та проведенням відповідного конкурсу.
Продовжуючи тему прийняття цільової програми надання безоплатної правової допомоги у місті Херсоні, Марина Єлисєєва звернула увагу на правопросвітницьку складову, зокрема правову освіту населення, правову культуру та правове виховання дітей та молоді.
Це ті чинники, які обов´язково повинні бути закладені у програмі», – підкреслила керівниця Регіонального центру.
Довідково. Дослідження проведене в рамках програми «Правоспроможна громада», яка адмініструється ГС «Мережа правового розвитку» у партнерстві з МФ «Відродження», Київським міжнародним інститутом соціології, Українською фундацією правової допомоги та мережею правових клубів Pravokator.
