Про порушення з боку правоохоронних органів та налагодження ефективної співпраці державних правозахисних інститутів та громадськості щодо попередження порушень прав людини говорили 28 листопада в Регіональному центрі з надання БВПД у Херсонській області під час робочої зустрічі.
Для обговорення була запропонована тема «Напрацювання форм та методів співпраці державних правових інститутів та громадськості Херсонської області з метою попередження порушень прав людини та забезпечення їх належного розслідування в діяльності правоохоронних органів».
На захід запрошувалися працівники прокуратури, ГУ Національної поліції, патрульної поліції, судді, УЗПЛ НП, адвокати, громадські правозахисники, які опікуються проблемами соціально незахищених громадян.
У заході взяли участь суддя Апеляційного суду Херсонської області Віталій Батрак, заступник начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури області Богдан Боднарчук, заступник начальника Слідчого управління ГУНП Володимир Шевців, начальник сектору Управління карного розшуку ГУНП Ульяна Морозик, начальник сектору організації діяльності ІТТ ГУНП Олексій Сердюк, регіональний представник Уповноваженого ВР України з прав людини Лілія Афанасіаді, регіональний координатор Уповноваженого ВРУ з прав людини Оксана Тропіна, голова Правління Мережі правового розвитку Наталя Бімбірайте, лікар-нарколог обласного Херсонського наркологічного диспансеру Валентин Савчук, прокурори Херсонської місцевої прокуратури Олександр Миронюк та Сергій Левицький, інспектори Управління патрульної поліції у м.Херсоні Лариса Жигуліна та Крістіна Васильєва, представники СММУ ОБСЄ Ірене Балістерос та Олена Сидоренко.
Систему БПД представляли директор Регіонального центру Марина Єлисєєва, менеджер з якості Максим Магда, адвокат Олена Твердохлеб та інтегратор Херсонського місцевого центру Володимир Куценко, який також представляв Регіональну команду та Херсонський обласний благодійний фонд «Мангуст».
Модераторами виступили директор Регіонального центру з надання БВПД Марина Єлисєєва та старший інспектор з особливих доручень Управління забезпечення прав людини Національної поліції України Ілля Андрійовський.
Відкриваючи зібрання, Марина Єлисєєва презентувала результати роботи Регіонального центру та зазначила, що мета заходу – налагодження ефективної взаємодії регіональних осередків державних правозахисних інститутів та громадськості щодо попередження порушень прав людини та забезпечення їх належного розслідування.
Про формування загального бачення ситуації, системні порушення, причини та наслідки порушень прав людини з боку правоохоронних органів йшлося під час виступу Іллі Андрійовського.
Далі Марина Єлисєєва зробила акцент на проблемних питаннях взаємодії під час залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії, а також розповіла про порушення прав людини з боку правоохоронних органів, які, на жаль, носять системний характер.
Це, насамперед, несвоєчасність повідомлень Регіонального центру з надання БВПД про затримання; затримання без ухвали слідчого судді; порушення строків затримання; неефективне процесуальне керівництво та судовий контроль; порушення права на захист; тиск на затриманого до прибуття адвоката; порушення при залученні захисника для проведення окремої процесуальної дії (ОПД); неповідомлення родичів про затримання; порушення строків відповіді на запити тощо.
Вона зазначила, що Регіональний центр не перший рік здійснює моніторинг порушень прав та свобод людини з боку правоохоронців, результати якого дозволяють стверджувати про поширеність цього ганебного явища.
«Попри прийняття нової редакції КПК, яка чітко визначила поняття «фактичне затримання», – наголосила Марина Єлисєєва, – на практиці до цього часу усі терміни починають рахуватися з моменту складання протоколу затримання.»
«Такі дії працівників правоохоронних органів, – констатує фахівець системи БПД, – насамперед, суперечать вимогам статті 2 КПК, яка встановлює, що завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура».
Обговорення виявилося досить емоційним та бурхливим. Присутні дискутувати про методи роботи та причини правопорушень прав людини з боку правоохоронних органів, виказували своє бачення проблеми, адже питання були і до органів прокуратури. На що Богдан Боднарчук відповів, що працівники прокуратури не вмотивовані порушувати права громадян.
Олена Твердохлеб поділилась власними досвідом, з якими порушеннями прав підозрюваних стадії досудового розслідування, зокрема, затриманих їй приходиться стикатися під час адвокатської діяльності.
Під час робочої зустрічі Марина Єлисєєва анонсувала презентацію дослідження «Роль прокурора на досудовій стадії кримінального процесу», яка відбудеться 13 грудня у м.Херсоні. Активну участь в дослідженні брав наш колега Максим Магда.
Максим Анатолійович розповів про колосальний обсяг роботи, який зробив авторський колектив.
Варто зазначити, що дослідження «Роль прокурора на досудовій стадії кримінального процесу» проводилось протягом 2016-2017 років, під час якого були проаналізовані різні аспекти практичної діяльності, а також чинники, що впливають на їхні рішення та дії на досудовому розслідуванні в цілому та окремих його етапах зокрема.
Привернуто увагу учасників зустрічі на наступні цікаві факти дослідження.
Так, у 67 % випадків місцем затримання за підозрою у вчиненні злочину є кабінет слідчого. У випадках, коли затримання мало б здійснюватися за ухвалою слідчого судді, воно відбувається в порядку ст. 208 КПК».
Під час дослідження при опитуванні прокурорів виявилось, що:
75% вважають, що права затриманих майже не порушуються;
87% вважають, що переважно підозрювані скаржаться на порушення їхніх прав з метою уникнення відповідальності;
38% вважають, що на порушення прав затриманого можна не зважати, якщо завдяки ним вдається отримати докази його причетності до вчинення злочину;
20% вважають, що дотримання прав підозрюваного заважає ефективному розслідуванню злочину, у вчинені якого він підозрюється.
Аналізуючи зазначені цифри, Богдан Боднарчук вбачає низький рівень підготовки працівників прокуратури. За його словами, після конкурсу до прокуратури, яка оновлена на 70%, прийшли люди з недостатнім досвідом роботи, деякі з них не знають КПК.
Регіональний координатор взаємодії з громадськістю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Оксана Тропіна також розповіла, що в своєї діяльності часто стикається з порушеннями прав людини. За її словами, від нашої співпраці залежить доля людей. Якщо потрібно навчати поліцейських та працівників прокуратури, то це потрібно робити. Оксана Леонідівна відзначила відсутність зворотного зв´язку з органами прокуратури.
За словами судді Апеляційного суду Віталія Батрака, певний колапс склався не тільки в органах поліції, прокуратури, але й у суддівському
корпусі. До суду прийшли люди, які мають незначний стаж і досвід роботи. Також проблема виникла ще й тому, що досить довгий час судді не призначалися. Але ж судді починають реагувати і далі будуть реагувати на порушення.
Всі учасники відзначили про потрібність таких дискусій у професійному колі та погодилися провести найближчим часом наступну зустріч, на якій обговорити методи та механізми вирішення наявних проблем.
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
|||
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
