26 листопада у Регіональному центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області для координаторів Центрів допомоги АТО при райдержадміністраціях, волонтерів, представників спілок ветеранів АТО Херсонщини відбувся тренінг.
Організатори заходу – ІРЦ «Правовий простір» та Херсонський обласний благодійний фонд «Джерело життя» у співпраці із Регіональним центром з надання БВПД у Херсонській області та Центром допомоги учасникам АТО при ХОДА в рамках проекту «Херсонська Школа небайдужих громадян «Життя після АТО» за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження».
 |
 |
Про соціальну програму Уряду України, що гарантує нашим громадянам ефективний захист їхніх прав, розповіла директор Регіонального центру з надання БВПД у Херсонській області Марина Єлисєєва.
Вона пояснила, як працює система безоплатної правової допомоги, як проходить захист та представництво в судах, про складення документів процесуального характеру та кого, згідно з Законом України, можна вважати учасниками бойових дій; хто має право на пільги та ґарантії соціального захисту, чи передбачені пільги для членів сімей ветеранів АТО тощо.
Тему продовжив начальник відділу забезпечення якості правової допомоги та підвищення кваліфікації адвокатів Максим Магда, котрий розказав про діяльність новостворених бюро правової допомоги та нагадав номер безкоштовної гарячої лінії.
 |
 |
 |
|
Як відомо, ефективність будь-якого тренінгу залежить від особистості тренера. Тому, напевно, всі тренери Херсонської Школи «Життя після АТО» – талановиті, творчі, самодостатні. Одним з них є 
Наталя Бімбірайте – незмінний натхненник подібних заходів, адже має 18-річний досвід управління проектами, розробки та проведення правозахисних та едвокасі кампаній.
І хоча така відома на Херсонщині людина додаткового представлення не потребує, все ж скажу: за активну громадянську позицію та волонтерську допомогу військовим формуванням України пані Наталя нагороджена медаллю «За жертовність та любов до України» (відзнака УПЦ КП), і до теми тренінгу має пряме відношення. Вона є виконавчим продюсером і керівником проекту створення циклу документальних фільмів про права людини в Україні, а саме: «Нові герої» (2011), «Ассоль», «Південний кордон», «Ротація» (2014).
Представимо також і тренера Анну Мартинюк, яка є викладачем патрульної поліції з прав людини, координатором ІРЦ «Правовий простір». З 2009 року вона працює над впровадженням реформи у сфері 
безоплатної правової допомоги. З 2012 року – відповідальна за внутрішню і зовнішню комунікацію офісів Мережі правового розвитку. Працювала юристом Громадської приймальні Херсонського обласного Фонду милосердя та здоров´я. Має досвід планування та проведення кампаній едвокасі. Розробила і провела близько 30 тренінгів. Проходила міжнародні стажування в США, Канаді, Австрії, Польщі, Литві.
Анна Мартинюк почала із запитання, що таке права людини. Після нетривалої паузи ми спробували визначити це поняття, хоча кожен вклав в нього своє бачення. І ось що у нас вийшло: «Права людини – це основні правові можливості, необхідні для існування і розвитку особи, які визнаються універсальними, природними, невід´ємними та рівними для кожного та мають гарантуватись державою в обсязі міжнародних стандартів». Резюмуючи, тренер розказала про законодавче закріплення прав людини, які ґрунтуються на свободі, рівності, гідності. Ще ми дізналися про 9,5 кроків на захист суспільних інтересів та виконали вправу «Дерево причин і наслідків», коли кожному треба було описати власну проблему та визначити її наслідки та причини.
По завершенні тренер дала прості поради: як отримати грант, де знайти ресурси та порекомендувала корисні веб-сайти.
Програма другого дня занять мала практично-ознайомчий характер, розкриваючи алгоритм дій щодо низки типових питань, які виникають в учасників АТО та членів їх сімей. Розібратися з цим нам допомагала досить досвідчена (незважаючи на молодий вік, має 10-річний досвід у розробці та проведенні тренінгів правової тематики) та високопрофесійна людина. Це Марія Цип´ящук – координаторка та юристка громадської приймальні Української Ґельсінської спілки з прав людини в м.Рівне, викладач Інституту права ім. І. Малиновського Національного університету «Острозька академія», керівник юридичної клініки «Pro bono» НУОА.
Варто зазначити, що питання грошового забезпечення військовослужбовців виявилося дуже актуальним. Присутні дізналися, що грошове забезпечення військовослужбовців має чотири види:
- основне (виплати за звання, посадовий оклад, щомісячні додаткові виплати: щомісячна додаткова винагорода за вислугу років, за роботу з особовим складом, за виконання особливо важливих завдань, за роботу з таємними документами);
- додаткові одноразові виплати (за стрибки з парашутом, за бойове чергування, за розмінування, морське грошове забезпечення).
- допомога (на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, при звільненні з військової служби);
- грошові винагороди (за успішне виконання бойових завдань, за безпосередню участь у бойових діях, за знищення або захоплення техніки).
Але, як наголосила тренер, ці всі виплати можна отримати, якщо командир добре виконує свою роботу і належним чином веде документацію, здійснюючи відповідні записи.
Тема статусів, пов´язаних із участю в АТО (бойових діях), потребувала ще більшої уваги, бо майже кожен із присутніх стикався на практиці з проблемою, коли учаснику АТО (особливо першої хвилі) приходилося доводити, що він є і учасником бойових дій. Отже, за словами тренера, для підтвердження участі в АТО та отримання статусу учасника бойових дій (УБД) обов´язково потрібні довідка про участь в АТО та два витяги наказу (секторально на вхід і вихід).
Під час тренінгу говорили і про соціальні гарантії учасникам АТО/УБД, які бувають державні та локальні. Державні гарантії регулюються Постановою КМУ від 16.04.1994 р. «Про порядок надання пільг, передбачених Законом України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни». А от із забезпеченням локальних гарантій не завжди все гладко, тому учасники АТО/УБД мають уточнювати в місцевих радах, адміністраціях, чи є кошти в місцевих бюджетах. І тут успіх залежить від самого учасника АТО/УБД. Якщо він не буде відстоювати свої права, не буде сам себе захищати – ніяких гарантій локального значення не отримає.
Крім теоретичних знань, Марія Цип´ящук вчила присутніх правильно оскаржувати протиправні дії та бездіяльність посадовців. Для цього вона рекомендувала скористатися Букварем скаржника та запропонувала попрацювати в малих групах, кожній з яких треба було скласти рапорт, інформаційний запит, скаргу або звернення.
Підсумовуючи, тренер звернула нашу увагу, що кожне звернення треба подавати тільки письмово, з можливістю підтвердження його подання або відправлення; наводити тільки факти, а не емоції, і тільки в хронологічній послідовності.
Отже, головними проблемами у сфері соцзахисту учасників АТО та членів їх сімей залишається якість відповідних гарантій та їх доступність. Сумно, але майже кожного дня волонтери та працівники центрів допомоги учасникам АТО стикаються з тим, що наші захисники, які розраховували на захист держави, не можуть реалізувати свої права. Саме тому даний тренінг є дуже вчасним і корисним, адже набуті знання дозволять учасникам тренінгу самостійно надавати певний обсяг якісної первинної правової допомоги; знати, куди саме можна перенаправити людину, якщо вирішення її питання потребує більш ґрунтовного юридичного супроводу, бо всі рекомендації та поради тренерів мотивують до активних дій.
Нагадаємо, дві громадські організації – Інформаційний ресурсний центр «Правовий Простір» (надає первинну безоплатну правову допомогу) та Центр духовного розвитку «Джерело життя» (надає безоплатну психологічну допомогу), – а також Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги проводять три навчальних семінари для волонтерів та державних службовців, які працюють з ветеранами АТО та членами їх сімей.
