21 квітня представництвом Управління Верховного комісара ООН у справах біженців та Міжнародною організацією з міграції проведено семінар-навчання для адвокатів та працівників Регіонального, Ужгородського та Мукачівського місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Семінар під назвою «Консультації з надання безоплатної вторинної правової допомоги реадмісованим шукачам притулку в Закарпатській області» відбувся у рамках проекту «Пілотна ініціатива з моніторингу реадмісії в України та Пакистані».
За статистикою, у 2015 році кількість біженців у світі досягла 244 мільйонів. Лише у минулому році було 1 млн. 200 тис. осіб, які прибули до Європи в надії отримати там статус біженця. Враховуючи те, що Закарпаття – прикордонний регіон, питання правового захисту біженців тут набуває особливої актуальності.
У 2007 році була підписана Угода про реадмісію між Україною та Європейським союзом, відповідно до якої Україна приймала назад власних громадян, які незаконно прибули на територію ЄС, або, прибувши законно, втратили підстави для легального перебування. Втім, у повному обсязі така угода почала діяти лише у 2010 році, коли Україна почала приймати не лише своїх громадян, а й громадян третіх країн та осіб без громадянства, яких відправляли сюди, оскільки саме через нашу державу вони потрапили до однією з країн Євросоюзу.
У 2015 році до України повернули 239 іноземців, відповідно до згаданої Угоди про реадмісію. Порівняно із кількістю осіб, яких повертають до інших країн, ця кількість є дуже незначною – до прикладу, у минулому році одна лише Греція повернула до Пакистану 5 тисяч осіб.
Учасників заходу ознайомили з реалізацією проекту та обговорили основних труднощі, з якими можуть зіткнутися адвокати системи безоплатної правової допомоги під час захисту осіб, які хочуть отримати статус біженця в Україні, або тимчасовий чи додатковий захист. Зокрема, ішлося про мовний бар’єр, коли адвокату, шукачу притулку та працівнику Державної міграційної служби важко знайти спільну мову і виявити, чи дійсно ця особа потребує статусу біженця чи додаткового захисту. Також обговорювалися і питання співпраці в екстрених умовах, коли, до прикладу, біженці звертаються до центрів з надання БВПД, і наші працівники в максимально короткий термін (іноді це – 2-3 години) намагаються допомогти цим особам залишитися в Україні.
Адвокати та працівники центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги отримали багато детальної інформації, завдяки якій у майбутньому можна буде покращити захист біженців у рамках надання їм правової допомоги. Сподіваємося, що отримані знання та навички знайдуть свою реалізацію у повсякденній роботі адвокатів.
