Спори щодо кредитних договорів є одним з актуальних питань сьогодення. Порушниками умов договору та порядку його укладення часто є самі банківські установи. Як захиститися від неякісних банківських послуг та протиправних вимог можна дізнатися з успішної судової практики адвокатів Білоцерківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Так, до Білоцерківського місцевого центру звернувся громадянин Н., який працював у ТОВ «Хліба Київщини» з 23.05.2013 по 01.11.2013, та щоб отримати картку «Для виплат» для перерахунку роботодавцем на картку заробітної плати, він звернувся до відділення банку Г. Разом з карткою «Для виплат» йому запропонували кредитну картку. Його не попередили ні про порядок користування кредитною карткою, ні про суму відсотків, за користування кредитними коштами, ні про порядок нарахування відсотків. Протягом 2013 -2016 банк ніяким чином не повідомляв про наявність будь-якої заборгованості, в 2018 банк звернувся до суду із позовом про стягнення з громадянина Н. кредитної заборгованості.
Центром прийнято рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги та видано доручення адвокату Заворотньому Андрію Аркадійовичу.
Адвокат зустрівся з клієнтом, роз’яснив його права, повністю розібрався по суті питання, зібрав необхідну доказову базу та склав зустрічний позов. Крім того, адвокатом подано до суду ряд клопотань: про виклик свідків, про долучення документів на підтверження позиції клієнта.
Рішенням Володарського районного суду Київської області в задоволені позову банку Г. про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено. Завдяки наполегливій праці адвоката питання клієнта було задоволене та вирішене.
Своє рішення суд мотивував наступним чином: відповідач підписав анкету – заяву про приєднання до надання батьківських послуг у банку Г., відповідно до умов якої оформив платіжну картку КРЕДИТКА «Універсальна» та отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. За вимогами ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Частиною 1 та 2 статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений в будь-якій формі, якщо вимоги до форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми. Згідно із статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах – листах, пропозиціях і т.д. Анкета-заява про приєднання до надання банківських послуг такої інформації не містить Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний сторонами. Відповідач договору не підписував, немає також підтвердження отримання відповідачем картки та пін-коду.
Правова позиція Верховного суду України сформована: у справі № 6-16цс15 від 11.03.2015 року, у справі № 1926цс15 від 04.11.2015 року, у справі №6-1295цс15 від 07.10.2015 року, у справі № 6-698цс15 від 10.06.2015 року, у яких зазначається, що умови надання споживчого кредиту фізичним особам не можна вважати складовою частиною між сторонами кредитного договору, якщо такі не містять підпису позичальника. Рішення Конституційного Суду України Справа № 1-26/2011 від 10 листопада 2011 року говорить: «Споживачу, як правило, об’єктивно бракує знань, необхідних для здійснення правильного вибору товарів (робіт, послуг) із запропонованих на ринку, а також для оцінки договорів щодо їх придбання, які нерідко мають вид формуляра або іншу стандартну форму.
Отже, для споживача існує ризик помилково чи навіть в наслідок уведення його в оману придбати не потрібні йому кредитні послуги. Тому держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб’єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору».
З огляду на це, суд дійшов висновку про відмову в задоволені позову банку Г.
