назад

У провадженні Апеляційного суду Волинської області знаходилось кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора та захисника Клієнта – адвоката Ігора Ошуркевича на вирок Нововолинського міського суду від 27.05.2015 року щодо Клієнта.

Оскаржуваним вироком суду Клієнта визнано винуватою та засуджено за вчинення злочинів передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України за таких обставин. Клієнтом вчинено чотири епізоди збуту наркотичних засобів у період з жовтня 2014 по січень 2015. У своїй апеляційній скарзі адвокат Ігор Ошуркевич вказував на необхідність зміни вироку суду 1-ї інстанції та пом’якшити Клієнту покарання, застосувавши ст.75 КК України. В обґрунтування зазначеної апеляції адвокат Ігор Ошуркевич вказував на те, Клієнт є особою молодого віку, має постійне місце проживання, раніше не судима, позитивно характеризується, батько є інвалідом 2-ї групи та лікується, відсутні обставини, що обтяжують покарання. В ході апеляційного розгляду, крім наведених доводів в апеляції, адвокатом Ігорем Ошуркевичем звернуто увагу апеляційного суду на те, що розмір збутих Клієнтом наркотичних засобів є незначним – 0,0042 гр (менше грама), а сам злочин був стимульований правоохоронними органами.
Апеляційним судом Волинської області вказані доводи адвоката Ігора Ошуркевича були взяті до уваги, і суд прийшов до висновку, що конкретні обставини справи (протиправна поведінка Клієнта була стимульована правоохоронними органами, розмір збутого наркотичного засобу є незначним) та дані про особу Клієнта (має позитивні соціальні зв’язки та схильності, у вчиненому щиро розкаюється, вину визнала, активно сприяла розкриттю злочину, позитивно характеризується за місцем проживання, є особою молодого віку) дають підстави вважати, що виправлення Клієнта та попередження нею нових злочинів можливо досягти без ізоляції її від суспільства, але в умовах здійснення контролю над її поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, з покладенням на неї обов’язків, передбачених ст.76 КК України. Таке покарання колегія суддів вважала необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання Клієнта. Відтак, додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, на підставі ст.77 КК України, застосуванню не підлягає. За таких обставин, апеляційна скарга адвоката Ігора Ошуркевича була повністю задоволена, вирок суду 1-ї інстанції було змінено в частині призначеного Клієнту покарання, а апеляційна скарга прокурора залишена без задоволення