В провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області знаходилося клопотання про застосування до Клієнта, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом. В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених в ньому. Адвокат Юнчик Ольга та Клієнт просили в задоволенні клопотання відмовити. Окрім того, в судовому засіданні адвокат заявляла клопотання про проведення повторної психолого – психіатричної експертизи, оскільки згідно Ухвали суду (про обрання запобіжного заходу) акт психолого – психіатричної експертизи, який долучений до матеріалів клопотання, визнаний неналежним доказом та з часу проведення експертизи пройшло більше 6 місяців.
Судом першої інстанції в задоволенні клопотання було відмовлено та винесено Ухвалу, якою до Клієнта застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом та стягнуто із законного представника моральну та матеріальну шкоду. Не погоджуючись із зазначеною Ухвалою, адвокат подала апеляційну скаргу, в якій посилалася на істотне порушення вимог процесуального закону, неповноту судового розгляду, а також на те, що в своїй Ухвалі суд посилався на неналежний доказ – акт експертизи. Апеляційний суд заслухав думку прокурора, який просив частково задовольнити апеляційну скаргу, адвоката, яка просила апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі, та вирішив апеляційну скаргу адвоката задовольнити – Ухвалу суду першої інстанції скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
Під час повторного розгляду кримінального провадження в Луцькому міськрайонному судом Волинської області було задоволено клопотання адвоката Юнчик Ольги про призначення амбулаторної психолого – психіатричної експертизи. Згідно висновку експертизи Клієнт потребував застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом. Ухвалою Луцького міськрайоного суду Волинської області Клієнта визнано на час скоєння інкримінованого правопорушення неосудним та застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.