Лист №25-38/295 від 17.07.2015 Міністерства юстиції України у відповідь на лист Національної асоціації адвокатів України № 449/0/2-15 від 13.07.2015 Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України Ізовітової Л.П. щодо розгляду питання про невідповідність Вишневського Андрія Володимировича займаній посаді директора Координаційного центру з надання правової допомоги.
Голові
Національної асоціації адвокатів України,
Ради адвокатів України
Л.П. Ізовітовій
Шановна Лідіє Павлівно!
Користуючись нагодою, вітаю Вас із завершенням роботи III З’їзду адвокатів України. Зважаючи на те, що його проведення відбувалося в чотири етапи протягом майже дев’яти місяців і потребувало значних зусиль, приємно відзначити, що виконання одного із основних завдань Міністерства юстиції – здійснення загального управління у сфері надання безоплатної правової допомоги – також викликало інтерес делегатів.
Як і Національна асоціація адвокатів України, система надання безоплатної правової допомоги створена у зв’язку з виконанням Україною міжнародних зобов’язань та у відповідності до рекомендацій міжнародних організацій.
Так, відповідно до Принципів та керівних настанов щодо доступу до правової допомоги у системі кримінального правосуддя, прийнятих 20 грудня 2012 року Генеральною Асамблеєю ООН, саме «держави повинні розглядати надання правової допомоги як свій обов’язок і відповідальність». При цьому Резолюція 1466 (2005) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Про виконання обов’язків та зобов’язань Україною» від 5 жовтня 2005 року чітко розділяє два різні зобов’язання України: «13.3. утворити професійну асоціацію адвокатів … відповідно до принципів Ради Європи і практики Європейського Суду з прав людини» та «13.13. покращити доступ до правосуддя шляхом запровадження системи безоплатної правової допомоги у відповідності до стандартів Ради Європи та практики Європейського Суду з прав людини».
Закон України «Про безоплатну правову допомогу», виходячи з принципів Ради Європи і практики Європейського Суду з прав людини, визначає безоплатну правову допомогу саме як державну гарантію, відповідальність за яку, очевидно, не може бути покладена на недержавний інститут, що ним відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» є адвокатура.
В Меморандумі про співпрацю між Національною асоціацією адвокатів України та Міністерством юстиції України у сфері надання безоплатної правової допомоги, текст якого було затверджено рішенням Ради адвокатів України від 27 вересня 2013 року № 230, Національна асоціація адвокатів України також, природньо, визнала провідну роль держави у забезпеченні безоплатного надання правової допомоги у визначених законом випадках.
Крім того, обидві сторони зазначеного Меморандуму зобов’язалися вживати «дієвих заходів для заохочення адвокатів брати участь у конкурсах з відбору адвокатів для надання безоплатної вторинної правової допомоги» (підпункт 2.2.4), повноваження Кабінету Міністрів України щодо затвердження порядку і умов якого визначені у пункті 1 частини першої статті 27, а Міністерства юстиції – щодо проведення конкурсів для залучення адвокатів для надання безоплатної вторинної правової допомоги – у пункті 8 частини першої статті 28 Закону України «Про безоплатну правову допомогу».
Відповідно до вимог частини четвертої статті 48 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1362, представники адвокатури брали участь у проведенні всіх семи конкурсів з відбору адвокатів, які залучаються до надання безоплатної вторинної правової допомоги. З огляду на відсутність у минулому будь-яких скарг від представників органів адвокатського самоврядування щодо механізму та результатів проведення зазначеного конкурсу рішення III З’їзду адвокатів України є несподіваним для Міністерства юстиції, а спроба порівняти проведення конкурсу з відбору адвокатів для надання безоплатної вторинної правової допомоги з діяльністю кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, які забезпечують допуск адвокатів до професії, викликає подив своєю необґрунтованістю.
Не виключено, що така позиція делегатів III З’їзду адвокатів України сформувалася у зв’язку з недостатньою або невірною поінформованістю про засади функціонування системи надання безоплатної правової допомоги. У зв’язку з цим слід зауважити, що саме конкурсні засади залучення адвокатів до надання безоплатної вторинної правової допомоги дозволяють максимально реалізувати вимоги частини четвертої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за якими договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах, а особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну правову допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок надання безоплатної правової допомоги. Оскільки у випадках надання безоплатної правової допомоги держава є замовником, який діє в інтересах клієнта та витрачає на це бюджетні кошти, застосування конкурсної процедури є запорукою найкращого вибору і аналогом процедури закупівлі товарів робіт і послуг за державні кошти (а не процедури допуску до професії адвоката).
З цих же підстав держава (через Міністерство юстиції, Координаційний центр з надання правової допомоги, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги) законним чином та прозоро здійснює оплату діяльності адвокатів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, встановлює стандарти якості надання безоплатної правової допомоги, жодним чином не порушуючи при цьому вимоги Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо дотримання адвокатської таємниці.
Слід відзначити поступове зростання обсягу видатків державного бюджету, спрямованих на оплату діяльності адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу – з 0,7 млн. грн. у 2012 році до 122,4 млн. грн. у 2015 році (тобто в 175 разів протягом лише 3-х років). Ці кошти використовуються відповідно до затверджених кошторисів виключно за своїм цільовим призначенням, і їх неможливо використати на забезпечення діяльності Координаційного центру чи центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. При цьому слід зауважити, що використання таких коштів належним чином контролюється і здійснюється відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України Порядку оплати послуг та відшкодування витрат, а також Методики обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, застосування яких стимулює адвокатів до підвищення рівня професіоналізму та доброчесності, а відтак – досягнення найкращого для клієнта результату у кожній справі відповідно до закону.
Про законність та ефективність діяльності Координаційного центру з надання правової допомоги і його територіальних відділень свідчать результати планового внутрішнього аудиту ефективності бюджетної програми КПКВК 3603030 «Оплата послуг та відшкодування витрат адвокатів з надання безоплатної вторинної правової допомоги» та позапланового внутрішнього фінансового аудиту діяльності Координаційного центру з надання правової допомоги, які були проведені Міністерством юстиції відповідно з листопада по грудень та з травня по червень 2014 року, а також пілотного проекту щодо посилення управлінської підзвітності через аналіз запровадження системи фінансового управління та контролю на прикладі діяльності Координаційного центру з надання правової допомоги, що був реалізований спеціалістами Державної фінансової інспекції України за сприяння Національної академії фінансів та економіки Міністерства фінансів Королівства Нідерланди протягом листопада – грудня 2014 року. Слід відзначити, що Координаційний центр з надання правової допомоги є чи не єдиною державною установою, яка з власної ініціативи розмістила всі аудиторські звіти про свою діяльність на своєму веб-сайті у повному обсязі у відкритому доступі.
Що стосується стандартів якості надання безоплатної правової допомоги, то їх затвердження Міністерством юстиції передбачено пунктом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Крім того, розроблення, затвердження та впровадження таких стандартів визнано Сторонами згаданого Меморандуму одним із пріоритетних напрямів співпраці (пункт 2.1), а розроблення, затвердження та впровадження стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі – важливим фактором підвищення рівня професіоналізму та доброчесності адвокатів (підпункт 2.4.1).
22 листопада 2013 року на виконання цих положень Меморандуму Головою Ради адвокатів України та директором Координаційного центру підписано протокол №1 «Про розроблення стандартів якості надання безоплатної правової допомоги у кримінальному процесі», відповідно до якого була створено робочу групу під головуванням Олександри Яновської, адвоката, д.ю.н., професора кафедри правосуддя Київського національного університету імені Тараса Шевченка. До складу робочої групи увійшли представники органів адвокатського самоврядування, науковці, керівники центрів з надання безоплатної вторинної допомоги та адвокати, що надають безоплатну вторинну допомогу.
Рішенням від 17 грудня 2013 року № 267 Радою адвокатів України схвалено проект стандартів якості надання вторинної безоплатної правової допомоги у кримінальному процесі. В рішенні відзначено, що дотримання стандартів є обов’язковим при наданні адвокатами безоплатної вторинної правової допомоги, а в інших випадках вони можуть застосовуватись адвокатами на добровільній основі.
Стандарти затверджені наказом Міністерства юстиції України від 25 лютого 2014 року № 380/5, який набрав чинності 1 липня 2014 року.
Впровадження стандартів дозволяє гарантувати всім суб’єктам права на безоплатну вторинну правову допомогу надання якісних послуг та забезпечує адвокатам, які надають таку допомогу, захист від необґрунтованих претензій як з боку держави, так і з боку клієнтів.
Таким чином, Ваше твердження про те, що «в останній час прийнята низка постанов Кабінету Міністрів України з урегулювання питань безоплатної правової допомоги за ініціативою Міністерства юстиції України, деякі із них протирічать положенням Закону України «Про безоплатну правову допомогу» та Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», не відповідає дійсності.
З огляду на зазначене, не можемо також погодитися і з безпідставними твердженнями частини делегатів III З’їзду адвокатів України щодо «отримання чиновниками невиправданих важелів впливу на адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу». Слід додати, що до таких «чиновників» належать чимало адвокатів – директори, заступники директорів, начальники відділів центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, які через регулярні і, на нашу думку, безвідповідальні заяви керівництва НААУ щодо необхідності вилучення системи безоплатної вторинної правової допомоги із сфери управління Міністерства юстиції і нібито неможливості її існування поза системою органів адвокатського самоврядування вчергове опиняються в обставинах конфлікту інтересів.
У зв’язку з цим звертаємо Вашу увагу, що відповідно до Бюджетного кодексу України розпорядниками бюджетних коштів можуть бути лише бюджетні установи. Органи адвокатського самоврядування не є бюджетними установами, а отже, гіпотетично, могли б мати лише статус одержувачів бюджетних коштів. Одержувачі бюджетних коштів є підконтрольними суб’єктами в бюджетно-контрольних правовідносинах, а також суб’єктами, що притягаються до відповідальності за порушення бюджетного законодавства. Тому очевидно, що надання, наприклад, радам адвокатів регіонів статусу отримувача бюджетних коштів, призвело б до прямого втручання держави в діяльність органів адвокатського самоврядування, а це суперечило б базовому принципу самоврядності адвокатури, її незалежності від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. Оскільки одержувачі бюджетних коштів можуть отримувати їх лише на виконання бюджетних програм і лише від головних розпорядників бюджетних коштів (міністерств), передання радам адвокатів регіонів управління безоплатною правовою допомогою на практиці означало б de jure і тим більше de facto перехід адвокатури під вплив Міністерства юстиції, що суперечило б державній політиці у цій сфері і очевидно не відповідає суспільним інтересам.
Шановна Лідіє Павлівно, ми глибоко переконані і наполягаємо, що і Національна асоціація адвокатів України, і Міністерство юстиції, реалізуючи свої повноваження, мають дотримуватися вимог законодавства і поважати ті засади партнерства, визначені нашим Меморандумом про співпрацю. Запевняємо, що ні Міністерство юстиції, ні Координаційний центр з надання правової допомоги не мають жодних намірів перебирати на себе функції органів адвокатського самоврядування чи втручатися в здійснення адвокатської діяльності і ніколи не давали жодних підстав для сумнівів у цьому. Міністерство юстиції цінує Вашу турботу і допомогу у формуванні системи надання безоплатної правової допомоги, проте наголошує, що виконання завдань, які віднесені до виключної компетенції Міністерства, і надалі здійснюватимуться ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Також зазначаємо, що Андрій Вишневський 15 червня 2015 року брав участь у роботі конференції «Судова реформа: стратегічне планування та подальші кроки» та виступав з доповіддю як директор Координаційного центру з надання правової допомоги, який діяв на виконання відповідного доручення керівництва Міністерства, а не як адвокат, і не від себе особисто. Повноваження щодо притягнення адвоката Андрія Вишневського до дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики у Міністерства юстиції відсутні. Своїми діями директор Координаційного центру з надання правової допомоги Андрій Вишневський, на нашу думку, не порушив приписи спеціального національного законодавства, а його критичні висловлювання, пов’язані з необхідністю реформування адвокатури, Міністерство юстиції не може розглядати як свідчення про невідповідність займаній посаді.
Крім того, на думку Міністерства юстиції України, сам намір притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності за висловлювання власної думки є порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституції і законів України.
З повагою
Перший заступник Міністра Наталія СЕВОСТЬЯНОВА
Приєднуйтесь до сторінок Координаційного центру з надання правової допомоги у соціальних мережах:
Facebook 
YouTube 
Google+ 
Twitter
