назад

Відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки

zemlja 1 300x300

Стаття 14 Конституції України визначає, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.  Проте, досить часто  в житті трапляються випадки, коли земельні права громадян зазнають посягання з боку інших осіб.

Одним з найбільш поширених порушень земельного законодавства, за які ст. 211 Земельного кодексу України передбачено відповідальність, є самовільне зайняття земельних ділянок. Дане правопорушення завжди спрямоване і безпосередньо пов’язане з порушенням належних власнику земельної ділянки права  на розпорядження земельною ділянкою, яке може бути реалізоване лише ним.

Про те, яка відповідальність передбачена чинним законодавством  за самовільне зайняття земельної ділянки інформують фахівці Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області.

Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення.

Відповідно до статті 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення самовільне зайняття земельної ділянки є адміністративним правопорушенням,  за його вчинення передбачено накладення штрафу на громадян від десяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 197-1 Кримінального кодексу України встановлена кримінальна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику. За вчинення такого злочину встановлене кримінальне покарання у вигляді штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних або арешту на строк до шести місяців.

 Самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за вищезазначений злочин, або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, карається обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на строк до двох років.

Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці а саме: земельній ділянці особливо цінних земель, землях в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель або вищезазначений злочин вчинений особою, раніше судимою за такий злочин карається позбавленням волі на строк від одного до трьох років.

Слід зазначити, що шкода визнається значною, якщо вона у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

У разі виявлення ознак злочину, передбаченого статтею 197-1 Кримінального кодексу України, необхідно звернутись до поліції.

Крім того, власник або користувач земельної ділянки вправі звернутись до суду із позовом про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, про стягнення із особи, яка неправомірно використовує земельну ділянку завданих цим збитків, а також, у разі, якщо суд визнає це обґрунтованим, і моральної шкоди.

Частина 1 статті 114 Цивільного процесуального кодексу України визначає, що позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.  При складанні  позовної заяви слід зазначити найменування суду, до якого подається заява; ім’я (найменування) позивача і відповідача, а також ім’я представника позивача, у випадках, коли позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог, де мають бути  зазначені вимоги щодо звільнення земельної ділянки, а, у разі необхідності, також вимоги щодо приведення земельної ділянки у стан, придатний для її використанням за цільовим призначенням, стягнення збитків, завданих неправомірними діями відповідача. Важливо  знати, що  розмір збитків необхідно обґрунтовувати. У позовній заяві також слід зазначити  ціну позову щодо вимог майнового характеру. У разі, якщо особа вимагає відшкодування збитків та/або моральної шкоди, ціна позову буде дорівнювати сумі цих витрат. Якщо ж особа вимагаєте лише звільнення земельної ділянки, у позовній заяві доцільно зазначити, що  пред’являється позов немайнового характеру.  Позовна заява також має містити  виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наприклад показання свідків, або наявність підстав для звільнення від доказування. У позовній заяві  також зазначається перелік документів, що додаються до заяви. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. До позовної заяви  необхідно додати  наступні документи: якщо, позовну заяву підписав представник, то слід додати  нотаріально посвідчену довіреність. До позовної заяви  додається  квитанція про сплату судового збору, копію позовної заяви та копію усіх доданих до неї документі відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, а також документи, що підтверджують позицію позивача.

Розмір судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» у випадку подачі позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у разі пред’явлення позову немайнового характеру, наприклад, якщо особа вимагає лише звільнення земельної ділянки, судовий збір становить  0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

         Важливо пам’ятати, що від сплати судового збору по даній категорії справ звільнені: інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та інші категорії відповідно до норм чинного законодавства України.

Згідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи  майновий стан особи, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. З цих же підстав суд також може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Нагадуємо, що реалізувати своє право на  безоплатну правову допомогу громадяни можуть звернувшись до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області, який знаходиться за адресою:м. Полтава, вул. Європейська 37/40, тел.(0532) 56-26-66.  Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні.