ВПО: статус безробітного, виплати та розмір допомоги по безробіттю

Мільйони українських громадян через війну на сході країни були змушені залишити власний дах над головою, втратили роботу і майно, кошти для існування. Несподівано увірвалася в їх долі біда, круто змінила уклад життя, змусила кожного переосмислити життєві цінності і підходи. Дослідники стверджують, що більше половини колишніх жителів східної України так і не змогли звикнути до нових обставин, що склалися. Для них найбільш гострими були і залишаються питання житла і працевлаштування.

Згідно частини 1 статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706-VII від 20 жовтня 2014 року (далі – Закон № 1706-VII) для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок без­робіття здійснюється відповідна до законодавства України.

Отримання внутрішньо переміщеними особами статусу безробітного

       «Порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу», затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 20 березня 2013 року (далі – Постанова № 198).

       Отримати статус безробітного може внутрішньо перемішена особа, яка:

• звільнилася з роботи (припинила інший вид зайнятості);
• не звільнилася з роботи (не припинила інший вид зайнятості), але не має мож­ливості продовжувати роботу (інший вид зайнятості) за попереднім місцем проживання,
• була зареєстрована як безробітна до переміщення і потребує перереєстрації за місцем її перебування чи проживання в інших регіонах України після взяття на облік як внутрішньо перемішена особа.

Порядок отримання внутрішньо переміщеними особами статусу безробітного

       Згідно з Постановою № 198 та відповідно до положень Закону № 1706-VII, для реєстрації як безробітної, внутрішньо переміщеній особі, яка звільнилася з роботи (припинила зайнятість), але не має документів, що підтверджують факт звільнення (припинення зайнятості), необхідно пред’явити до центру зайнятості такі документи:

• документ, то посвідчує особу та підтверджу громадянство України, або доку­мент, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус;
• облікову картку платника податків;
• довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
• заяву про припинення трудових відносин, справжність підпису на якій нотарі­ально засвідчена, або документ, що підтверджує факт припинення зайнятості (цивільно правовий договір, витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців), або відповідне рішення сулу – у разі припинення трудових відносин (припинення зайнятості) у судовому порядку;
• розрахунковий документ (квитанцію), що підтверджу надсилання зазначеної заяви роботодавцю рекомендованим листом з описом вкладення.

       Відповідно до положень ст. 7 Закону № 4706-VII внутрішньо переміщена особа, яка звільнилася з робот (припинила інший вид зайнятості), за відсутності доку­ментів, що підтверджують факт звільнення (припинення іншого виду зайнятості), періоди трудової діяльності та наявність страхового стажу, реєструється як безробітна та от­римує допомогу по безробіттю, соціальні та інші послуги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття відповідно до чинного законодавства.

       Якщо зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа має намір отримати статус безробітного, але при цьому не звільнилася з роботи (не припи­нила інший вид зайнятості) і не має можливості продовжувати роботу (інший вид зайнятості) за попереднім місцем проживання, така особа для набуття статусу безробітної особи та отримання допомоги по безробіттю та соціальних послуг та за­гальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття може припинити трудові відносини надавши до центру зайнятості нотаріально посвідчену письмову заяву про припинення працівником трудових відносин з під твердженням того, шо ця заява таким громадянином надіслана роботодавцю рекомендованим листом (з описом вкладеної до нього такої заяви). У разі припинення приймання поштових відправлень на/з території адміністративно-територіальної одиниці, і якої здійснюється внутрішні переміщення у зв’язку з обставинами, ви­значеними у статті 1 Закону № 1706-VІI, така заява подається до відповідного районного, міськрайонного, міського, районного у місті центру зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи.

       Взята на облік внутрішньо переміщена особа, яка не мас документів, необхідних для надання статусу безробітного, отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедур. До отримання документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж допомога по безробіттю таким особам призначається у мінімальному розмірі, встановленому чинним законодавством на випадок безробіття.

       Постановою № 198 для внутрішньо переміщених осіб під час реєстрації як без­робітного також передбачено інші виключення із загального порядку отримання статусу безробітного, а саме:

• якщо внутрішньо переміщена особа, є членом особистих селянських господарств, реєстрація її як безробітного здійснюється без подання довідки про припинення ведення такого господарства або вихід із нього;
• від випускників вищих та професійно-технічних навчальних закладів – вну­трішньо переміщених осіб, при зверненні до центрів зайнятості не вимагається надання довідки про направлення на роботу або про самосійне працевлаш­тування.

       Реєстрація безробітних, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, проводиться центром зайнятості незалежно від місця проживання внутрішньо пе­ремішеної особи.

       За загальним правилом рішення про надання статусу безробітного чи відмову у наданні такого статусу приймається центром зайнятості не пізніше ніж протягом семи календарних днів з дня подання особою заяви про надання статусу безробітного.

       З першого дня реєстрації у центрі зайнятості статус безробітного надається окремим категоріям громадян у разі відсутності підходящої роботи, підбір якої здійснюється відповідно до Закону України «Про зайнятість населення». До таких категорій відносяться:

• особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;
• інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України «Про загаль­нообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку га отримуй пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам»;
• особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.

Тривалість виплати та розмір допомога по безробіттю

       Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахо­ваної особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Виплата допомоги по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, починається з 91-го календарного дня.

       Згідно частини 4 статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-III від 02 березня 2000 року (далі – Закон № 1533-ІІІ) загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років. Для окремих кате­горій громадян, з саме:

• для зареєстрованих (взятих на облік) внутрішньо перемішених осіб, які не мають документів, необхідних для надання статусу безробітного, та отримали такий статус без вимог, що застосовуються за звичайної процедури;
• для молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійних-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і яка потребує сприяння у працевлаштуванні на перше робоче місце;
• загальна тривалість виплат допомоги по безробіттю не може перевищувати 180 календарних пнів.

       Слід пам’ятати, що скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є підставою для припинення центром зайнятості реєстрації особи як безробітного. Підстави для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи передбачені статтею 12 Закону № 1706-VII.

       Відповідно до частини 1 статті 22 Закону №1533-ІІІ право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в уста­новленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становіть не менше ніж шість місяців за даними Державного реестру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

       Для таких осіб розмір допомоги по безробіттю у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язко­вим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальним розмір допо­моги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду для цієї категорії осіб:

• до 2 років – 50 відсотків;
• від 2 до 6 років – 55 відсотків;
• від 6 до 10 років – 60 відсотку
• понад 10 років- 70 відсотків.

       Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у від­сотках до визначеного розміру:

• перші 90 календарних днів -100 відсотків;
• протягом наступних 90 календарних днів – 80 відсотків;
• у подальшому – 70 відсотків.

       Відповідно до частини 2 статті 22 Закону №1533-ІІІ допомога по безробіттю в мінімальному розмірі виплачується визнаним в установленому порядку безробіт­ними застрахованим особам:

• які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховки стаж менше шести місяців;
• звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунк­тами 3, 4,7 і 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України;
• молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професій­но-технічній і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і яка потребує сприяння у працев­лаштуванні на перше робоче місце;
• взятим на облік внутрішньо переміщеним особам, які не мають документів, необхідних для надання статусу безробітного, та отримали такий статус без вимог, що застосовуються за звичайної процедури.
   
  Внутрішньо переміщеним особам після надходження документів та відомостей про страховий стаж, заробітну плату (дохід) рішення про призначення допомо­ги по безробіттю переглядається відповідно до чинного законодавства. Допомога по безробіттю виплачується не рідше ніж два рази на місяць, а за згодою безробітного – один раз на місяць.