назад

Як на Хмельниччині допомагають постраждалим від домашнього насильства

Щоб допомогти потерпілим від насильства вирішити їхні проблеми в правовому полі, на Хмельниччині працівники центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги налагоджують партнерство зі спеціалізованими установами – центрами надання соціальних послуг, кризовими центрами, притулками. Адже зазвичай особи, які зазнали домашнього насильства чи насильства за ознакою статі, насамперед звертаються по допомогу до правоохоронців та спеціалізованих служб, а вже звідти їх перенаправляють до фахівців системи безоплатної правової допомоги.

Партнерство зі спеціалізованими установами

Взаємодія з партнерами відбувається як на підставі усних домовленостей, так і відповідно до договорів та меморандумів. До прикладу, Старокостянтинівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги наразі має чотири чинних договори та меморандуми.

«Напрямки співпраці для допомоги людям, які зазнали домашнього насильства, ми визначили, зокрема, у договорі зі Старокостянтинівським міським Кризовим центром. Один із таких напрямків – перенаправлення людей до бюро правової допомоги. Таке партнерство дає результати, бо найчастіше потерпілі від домашнього насильства приходять до нас саме з Кризового центру. Минулоріч центр скерував до бюро 22 особи, а від початку цього року – вже 13», – розповідає головна юристка Старокостянтинівського місцевого центру з надання БВПД Оксана Балясна.

На Кам’янеччині до бюро правової допомоги активно перенаправляють з центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. З початку цього року за порадою фахівців цього центру до бюро звернулося троє осіб.

До фахівців Хмельницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги цього року постраждалих від домашнього насильства перенаправляли з центру надання соціальних послуг Деражнянської міської ради (шестеро осіб), притулку для потерпілих від домашнього насильства в місті Хмельницькому (одна особа) та зі служби у справах дітей Ярмолинецької територіальної громади (одна особа).

Робота консультаційних пунктів доступу до БПД

У Хмельницькій області пункти консультування для осіб, які зазнали домашнього насильства, працюють як за графіком, так і на вимогу. Наприклад, консультаційні пункти на вимогу діють у притулку для осіб, які постраждали від домашнього насильства, розташованому в Хмельницькому, при Деражнянському центрі надання соціальних послуг.

Юристка Хмельницького місцевого центру з надання БВПД Тетяна Главацька консультує жінок, які постраждалих від домашнього насильства і перебувають у притулку

За потреби організовують також такі консультаційні пункти у Кам’янець-Подільському районі. Натомість у Старокостянтинівській громаді консультують за графіком.

«Щомісячно, кожного третього четверга місяця, працює консультаційний пункт для осіб, потерпілих від домашнього насильства, на базі Старокостянтинівського міського Кризового центру. Крім того, фахівець Теофіпольського бюро правової допомоги є членом мобільної бригади соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі. Ця бригада працює за вимогою», – зазначає головна юристка Старокостянтинівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Оксана Балясна.

Найчастіше під час роботи консультаційних пунктів запитують про умови застосування до кривдника обмежувального припису, порядок розірвання шлюбу, стягнення аліментів, визначення місця проживання дитини. Юристам також доводиться пояснювати, як правильно зафіксувати факт домашнього насильства. Якщо ж людина потребує вторинної правової допомоги, то здебільшого йдеться саме про притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності та видачу обмежувального припису.

Допомога в написанні непроцесуальних документів та представництво в суді

Юридична допомога, яку надають у бюро правової допомоги потерпілим від домашнього насильства, – це не завжди представництво в суді. Буває, що люди потребують порад фахівця в написанні скарг, заяв, інших непроцесуальних документів.

Наприкінці січня цього року до Шепетівського бюро правової допомоги звернулася жінка, яка зазнавала насильства з боку рідної доньки. Клієнтка поскаржилася, що донька вживає до неї  лайливі й образливі вирази, принижує, б’є, відібрала гроші, документи, банківську картку для виплат, мобільний телефон та вигнала з власної оселі.

Юристи допомогли жінці скласти заяву до Шепетівського районного управління ГУ НП у Хмельницькій області з вимогами притягнути кривдницю до адміністративної відповідальності, згідно зі статтею 173-2 КупАП – вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування та винести терміновий заборонний припис стосовно кривдниці (заборонити вхід та перебування в місці  проживання потерпілої та в будь-який спосіб контактувати з нею).

Щодо представництва в суді, то можна навести кейс з практики Старокостянтинівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Упродовж багатьох років Олена страждала від домашнього насильства з боку чоловіка. Щоб припинити знущання, вона неодноразово зверталася до поліції. Чоловіка притягували до адміністративної відповідальності, однак навіть після цього своє ставлення до дружини він не змінював. Зрештою жінка наважилася розірвати стосунки, а по допомогу звернулася до юристів Старокостянтинівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Розірвання шлюбу для Олени стало єдиною можливістю нарешті звільнитися від кривдника. До того ж від жорстокості чоловіка страждала не лише жінка, адже, як правило, сварки й конфлікти між подружжям відбувалися в присутності двох їхніх доньок.

Позовну заяву до суду в справі про розірвання шлюбу підготувала юристка центру Олександра Боровик. Вона також зібрала докази систематичного вчинення чоловіком домашнього насильства.

Суд відкрив провадження у справі та постановив розглядати справу з викликом сторін у судове засідання. Під час засідання відповідач попросив надати їм з дружиною строк на примирення, мотивуючи своє клопотання тим, що хоче зберегти сім’ю.

«Ми категорично заперечили проти надання строку на примирення. Сприяти  примиренню подружжя – це право, а не обов’язок, суду. Моя клієнтка впродовж багатьох років страждала від домашнього насильства, тож мала усі підстави вимагати розірвання шлюбу. Примушування дружини до збереження шлюбу є порушенням її права на свободу, бо кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини», – наголосила представниця позивачки.

Розглядаючи справу, суд врахував усі обставини: неприязні стосунки між подружжям, відсутність порозуміння між ними, постійні конфлікти і сварки, зокрема й в присутності дітей, і дійшов до висновку, що зберегти сім’ю вже неможливо. В результаті, рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 12 серпня 2021 року шлюб між подружжям було розірвано.

Рішення у справі №683/1252/21 набрало законної сили.