Для багатьох громадян дачі вже давно перестали бути місцем відпочинку, тому чимало українців облаштовують там необхідну інфраструктуру (світло, воду та газ) та переїжджають туди на постійне місце проживання.
Детальніше щодо питань переведення дачних і садових будинків у житлові консультують фахівці Рівненського місцевого центру.
Тому для початку необхідно визначити, чим відрізняється дачний і садовий будинок від житлового.
Житлові будівлі, зведені за міською межею, називають по-різному, часто одне поняття підміняється іншим, між деякими назвами не проводять чіткої межі. Все ж в основі поділу можна виділити кілька критеріїв, перший і, напевно, головний з них – режим проживання (постійний чи тимчасовий).
Стаття 380 Цивільного кодексу України зазначає, що житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог закону, іншими нормативно-правовими актами і призначена для постійного у ній проживання. Такі споруди повинні бути обладнані централізованими або автономними інженерними мережами (ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення»), зокрема, господарсько-питним водопроводом, побутовою каналізацією і зливостоками. Крім того, до цих будівель пред’являються підвищені протипожежні вимоги.
Житловий будинок садибного типу, як зазначено в Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Держбуду України 24.05.2001 року №127 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за №582/5773, це житловий будинок, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень. На присадибних ділянках, крім житлових будинків, розміщуються господарські будівлі (сараї, хліви, літні кухні, гаражі, майстерні, навіси, вбиральні тощо) та господарські споруди (колодязі, вигрібні ями, огорожі, ворота, хвіртки, тощо). Присадибна земельна ділянка – земельна ділянка (обмежована, забезпечена виїздом на вулицю, провулок тощо), на якій розміщені житловий будинок, господарські будівлі та споруди, сад, город тощо.
Відповідно до державних будівельних норм (п.3. 41 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування i забудова міських i сільських поселень»), дачний будинок – це житловий будинок, який використовується упродовж року з метою заміського відпочинку. Будівлі цих видів не обов’язково оснащувати обладнанням.
Садовий будинок визначений як будова для літнього (сезонного) використання, яке в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій і інженерного устаткування не відповідає нормативам, встановленим для житлових будинків. Тому державні будівельні норми, що діють відносно житлових будинків (ДБН В. 22-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення»), до проектування садових будинків не застосовуються.
Крім того, відмінність садового від дачного будинку полягає в правовій регламентації граничних розмірів площі забудови і поверховості. Згідно п.3. 48 ДБН 360-92 «Планування i забудова міських i сільських поселень» загальна площа і поверховість дачного будинку і господарських будов на ділянці встановлюються архітектурно-планувальним завданням з урахуванням будівельних і інших нормативів щодо відстані і інсоляції будинків і територій суміжних ділянок, а також місцевих правил забудови. Загальна площа забудови і поверховості садового будинку і господарських будов на ділянці встановлюється статутом садівничого товариства або кооперативу за узгодженням з місцевими органами архітектури і містобудування.
Закономірним є запитання, які переваги переведення дачного або садового будинку в статус житлового?
По-перше, людина отримує повноцінний житловий будинок; по-друге, закріплюється право власності саме на житловий будинок, що дає право на реєстрацію місця проживання в межах певного населеного пункту (а цей статус спрощує отримання офіційної кореспонденції, гарантованої медичної допомоги, навчання дітей тощо); по-третє, є можливість узаконити наявні або звести нові будівлі на присадибній ділянці; по-четверте, підвищується статус нерухомого майна, адже таке переведення дозволить більш вигідно продати об’єкт, оскільки кадастрову оцінку отримає не тільки земельна ділянка, а й сам будинок. А це значить, що за інших рівних умов виросте вартість будівлі при продажу. І, нарешті, при проживанні на дачі можна оформити отримання субсидії на оплату житлово-комунальних послуг.
З метою легалізації садових будинків і дач як місць постійного проживання Кабінет Міністрів України Постановою від 29 квітня 2015 р. № 321 (з наступними змінами) визначив порядок переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у житлові будинки (далі – Порядок).
Процедуру переведення здійснюють органи місцевого самоврядування сіл, селищ і міст, до яких відносяться відповідні дачні поселення і садівничі товариства або (в разі територіального розміщення за межами певних населених пунктів) з якими вони пов’язані адміністративно або територіально.
Для оформлення переведення власнику чи уповноваженій ним особі потрібно подати до виконавчого органу сільської (селищної, міської) ради, а у разі, коли в сільській раді виконавчий орган не утворено, – сільському голові заяву із зазначенням власних реквізитів, прохання про переведення, адреси будови і посилання на правовстановлюючий документ (форма заяви встановлена додатком до Порядку).
До заяви необхідно додати: копію документа про право власності на дачний чи садовий будинок, засвідчену в установленому порядку (це може бути нотаріально завірена копія договору купівлі-продажу або дарування, свідоцтва про право власності або про вступ у спадок тощо); письмову згоду співвласників на переведення такого будинку в житловий; звіт про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку з висновком про його відповідність державним будівельним нормам(перш за все, ДБН В.2.2-15-2005).
Технічний огляд дачного чи садового будинку проводиться без застосування обладнання для визначення характеристик конструкцій та виконання вишукувальних робіт на підставі укладеного договору суб’єктом господарювання, у якого працює один або більше відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 554 «Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури».
За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів уповноважений орган протягом місяця з дня їх надходження безоплатно приймає рішення про переведення дачного чи садового будинку в житловий або про відмову в такому переведенні. При цьому прийняття рішення про відмову в переведенні дачного будинку в житловий допускається лише за наявності хоча б однієї з таких підстав:
– неподання зазначених вище документів;
– виявлення в поданих документах недостовірних відомостей;
– встановлення невідповідності дачного чи садового будинку вимогам державних будівельних норм.
Після прийняття рішення про переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у житлові будинки місцева рада у триденний термін від дати прийняття рішення видає або надсилає власникові рекомендованим листом з описом вкладення рішення про переведення дачного чи садового будинку у житловий із зазначенням його адреси.
Рішення про переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у житлові будинки є підставою для внесення відповідних змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в порядку, визначеному законодавством.
У разі відмови в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок власник має право повторно подати зазначені вище документи, після усунення причин, що стали підставою для прийняття такого рішення.
Отже, підсумовуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що:
1) Постанова Кабінету Міністрів України не уповноважує органи місцевого самоврядування розробляти власні правила зміни статусу дачних будинків із чого слідує, що місцева рада не може вимагати від заявника інших документів, ніж ті, що передбачені Порядком;
2) місцева рада не має права змінити встановлений постановою Кабінету Міністрів України Порядок переведення дачних будинків у житлові, в тому числі шляхом обтяження громадян обов’язком збирати та подавати документи, які не передбачені постановою.
Мешканці дач та садових будинків цікавляться зазначеними питаннями у місцевому центрі, однак, після роз’яснень і консультацій не поспішають скористатися Порядком і можливістю змінити статус таких будинків. Причини різні. Хтось не має коштів, хтось не хоче втягуватись у паперову тяганину, а хтось не хоче нічого змінювати, мотивуючи тим, що десятки літ жив і користувався дачею чи садовим будинком без документів на них, тому житиме так і далі. Однак є й інші клієнти, які кажуть, що поки є така можливість, скористатись нею потрібно. Не варто залишати дітям проблеми, які повинні вирішувати батьки, так як не відомо, як буде змінюватися законодавство в майбутньому.
Довідково. Рівненський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Кавказька, 7, тел. (0362) 26-08-40, 097-313-20-44. Телефон безкоштовної гарячої лінії 0 800 213 103 (цілодобово).
Гощанське бюро правової допомоги: смт. Гоща, вул. Незалежності, 20, тел. (03650) 21-650.
Дубенське бюро правової допомоги: м. Дубно, вул. Грушевського, 134, тел. (0365) 62-10-08.
Здолбунівське бюро правової допомоги: м. Здолбунів, вул. Пушкіна, 44, тел. (03652) 20-808.
Корецьке бюро правової допомоги: м. Корець, вул. Київська, 37, тел. (03651) 20-108.
Костопільське бюро правової допомоги: м. Костопіль, вул. Сарненська, 24а, тел. (03657) 21-113.
Млинівське бюро правової допомоги: смт Млинів, вул. Поліщука, 18, (поруч з центром зайнятості). Тел.: (03659) 6-50-75, (068) 371-11-42, (099) 168-51-93.
Острозьке бюро правової допомоги: м. Острог, вул. Незалежності, 9, тел. (03654) 22-040.
Радивилівське бюро правової допомоги: м. Радивилів, вул. Кременецька, 52. Тел.: (03633) 4-13-44, (068) 371-16-69, (099) 138-47-05.
Рівненське бюро правової допомоги: м. Рівне, вул. Соборна, 195, (0362) 68-40-05.
