Понад мільйон жінок в Україні щороку стають жертвами фізичного чи сексуального насильства у сім’ї. Такими є дані UNFPA. У відповідь на цю статистику держава ухвалює нові закони та запроваджує суворіші покарання для кривдника. Однак є те, що може робити кожен із нас – говорити про домашнє насильство. Що таке насильство? Які його види? Куди звернутися по допомогу? Ці та інші питання 12 листопада на базі Юридичної клініки юридичного факультету Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича обговорювали із студентами-правниками.
Розпочали захід фахівці Чернівецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, які продемонстрували тематичне відео і розповіли, що таке домашнє насильство. Це прояв агресії і насильницьких дій одного з членів сім’ї по відношенню до іншого, яке носить повторюваний характер. Виділяють чотири типи домашнього насильства:
Фізичне. Найпоширеніший вид домашнього насильства, коли один із партнерів застосовує фізичну силу по відношенню до іншого. Згідно з законодавством України, нанесення побоїв легкого ступеня несе за собою адміністративну відповідальність, а середнього або тяжкого ступеня – кримінальну.
Сексуальне. Це протиправне насильницьке схиляння свого близького до сексуальних дій всупереч його волі. Найжахливіший прояв цього насильства – сексуальне насильство над дитиною.
Психологічне. Воно характеризується образами, приниженнями, погрозами по відношенню до свого партнера або дитини. Як правило, психологічне насильство переростає у фізичне (часто воно є комбінованим).
Економічне. Цей вид насильства проявляється маніпуляціями з використанням грошових коштів для тиску на свого партнера і схиляння його до виконання різних дій.
«Фізичне насильство у стосунках не виникає на рівному місці. Воно нарощується поступово, як снігова куля. Спочатку з’являється емоційне насильство, що проявляється в ігноруванні, демонстративно холодному ставленні до партнера чи дитини. Потім виникає психологічне насильство: знецінення, приниження, образи, обмеження свободи. І вже після цього може проявлятися фізичне насильство. Якщо партнер починає розповідати, як вам поводитися, що одягати, порівнює вас з іншими – це перші дзвіночки. Головною помилкою у цьому випадку буде мовчати і не реагувати, намагаючись не провокувати кривдника. Не отримуючи реакції, кривдник ще більше включається. Буває і так, що партнер просто не усвідомлює, що своїми словами чи діями завдає вам болю або дискомфорту. Тому ви маєте сказати про свої відчуття і так зупинити ріст “снігової кулі” агресії», – наголосив директор Чернівецького обласного центру соціально-психологічної допомоги Анатолій Хомік.
«Згідно з новаціями у законодавстві, представники підрозділів поліції мають право здійснити оцінку ризиків, заповнити відповідну форму, після чого самостійно ухвалити рішення. За необхідності вони вручають кривднику так званий “терміновий заборонний припис”, за яким він повинен залишити місце проживання постраждалого на вказаний строк», – повідомив присутніх начальник відділу зв’язків з громадськістю управління патрульної поліції в Чернівецькій області капітан поліції Ігор Пастух .
Нагадаємо, в грудні 2017 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», яким були внесені зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» в частині віднесення осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, до суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу. Таким чином, центри системи БВПД опікуються цією категорією клієнтів, співпрацюють на регіональному рівні з різними громадськими організаціями, які займаються питаннями у сфері захисту прав постраждалих від різних форм насильства.
