назад
06.09.17

Як протидіяти рейдерству: покрокова інструкція

01На Кіровоградщині останнім часом досить поширеною є проблема рейдерства. Від рейдерських захватів вже постраждали жителі Вільшанського, Маловисківського, Голованівського, Благовіщенського районів. З цього питання консультує Руслан Наконечний, заступник начальника Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
У зв’язку із спрощенням процедури реєстрації прав на нерухомість та реєстрації бізнесу, кількість випадків рейдерського захоплення бізнесу чи активів підприємства в останні роки значно зросла. Не виключення й аграрний сектор. Розглянемо найпопулярніші рейдерські схеми, які використовуються в аграрному секторі.
02Схема перша: захоплення земельних ділянок та збір на них чужого врожаю, або здійснення власного посіву.
Поширеними є випадки укладання рейдерами договорів оренди паїв чи земельних ділянок з селянами, які вже передали цю ж землю в оренду іншому добросовісному орендарю.
Крім того, рейдери через корумпованих реєстраторів (досить часто нотаріусів) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєструють за собою права оренди на відповідні земельні ділянки на підставі підроблених договорів оренди, судових рішень або інших документів.
02Схема друга: захоплення врожаю через державних виконавців.
Рейдери на підставі підроблених документів звертаються до суду з позовом до підприємства про стягнення нібито існуючої заборгованості.
У рамках забезпечення позову рейдери отримують судове рішення (ухвалу) про накладення арешту на майно (урожай або іншу сільськогосподарську продукцію). На виконання ухвали державний виконавець відкриває виконавче провадження, в рамках якого вмотивовані виконавці сприяють збору урожаю, вилучають його та передають на зберігання рейдерам.
Поки триває розгляд справи в суді, дане майно реалізується третім особам.
02Схема третя: заволодіння податковим кредитом (права на відшкодування ПДВ).
Завдяки особливостям в оподаткуванні у багатьох аграріїв вагомим активом є право на відшкодування суми податку на додану вартість. Досить часто такі суми можуть коливатися у сотнях мільйонів доларів.
Рейдери через знайомства у податкових органах знаходять такі підприємства, вивчають їх корпоративну структуру. Використовуючи підроблені рішення загальних зборів та договори купівлі-продажу корпоративних прав, у реєстратора рейдери змінюють керівника (а деколи й засновників) підприємства. Далі в податкових органах змінюють електронні ключі для подання звітності та адміністрування ПДВ і шляхом декількох нескладних підставних безтоварних операцій переводять право на отримання відшкодування ПДВ на третю особу.
Способи боротьби з рейдерством
Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності” № 1666-VIII від 06.10.2016 р., справжність підписів на рішеннях загальних зборів засновників, яким були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, а також статутах обов’язково засвідчуються нотаріально.
Також даним Законом частково скасовано принцип екстериторіальності, відтепер державна реєстрація проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя. Виключенням є поданні документи в електронній формі.
Більше того, відповідно Закону, інформація про будь-які зміни в реєстрі нерухомості буде повідомлена його власникам, яким надаватиметься можливість заблокувати будь-які реєстраційні дії з належним їм майном протягом 10 робочих днів.
Таким чином, прийняття Закону Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власностіістотно ускладнило механізми рейдерських захоплень.
Окрім того, Законом УкраїниПро державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначений Порядок оскарження рішень дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав.
Так, рішення дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги:
  • на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуте на підставі рішення суду, а також, коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
  • на рішення дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
  • Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.
    Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:
  • на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав) дії або бездіяльність державного реєстратора;
  • на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації прав.
  • Рішення дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
    У разі, якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника.
    При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.
    Скарга на рішення дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:
  • повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
  • реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;
  • зміст оскаржуваного рішення дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушені, на думку скаржника;
  • викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
  • відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може стати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;
  • підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.
  • До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також, якщо скарга подається представником скаржника довіреність чи інший документ, який підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
    Як протидіяти рейдерству?
    У першу чергу необхідно передбачити в статутних документах механізм захисту від незаконного відчуження корпоративних прав підприємства та зміни його керівництва.
    Рекомендується також здійснювати щоденний або періодичний моніторинг відомостей про підприємство в ЄДР та реєстрі судових рішень.
    Незайвим є публічне розкриття контактних даних про підприємство (на сайті, в ЄДР тощо), з метою своєчасного отримання від реєстратора повідомлення про вчинення реєстраційних дій відносно нерухомого майна та земельних ділянок.
    При виникненні перших ознак можливих незаконних дій відносно підприємства чи його майна, важливо своєчасно звернутися до кваліфікованих юристів (адвокатів) та служб охорони.
    Крім того, на сьогодні актуальною є послуга проведення антирейдерського аудиту, завдяки якому, за наслідками аналізу документів по підприємству, може бути наданий індивідуальний перелік заходів для мінімізації загрози рейдерського захоплення, а також проведені необхідні інструктажі по першочерговим діям на випадок рейдерства.
    Таким чином, в дійсності можна стверджувати про наявність важливих та необхідних кроків з боку законодавця по боротьбі з рейдерством. Але це не є загальною панацеєю, яка може вирішити проблему відразу. В наших умовах це є лише інструмент, який надається кожному для захисту, коли рейдер уже на порозі. У такому випадку, головне вміло та своєчасно таким інструментом скористатися.
    Детальну інформацію про порядок, терміни та підстави розгляду скарг на дії державного реєстратора незабаром читайте на довідково-інформаційній платформі правових консультацій «WikiLegalAid».
    За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до:
    Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутися за адресою:
    смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.
    Тел.: (05252) 2-25-83, 093 423 33 73, 068 834 77 45
    Адреси бюро правової допомоги:
    Бобринецьке бюро правової допомоги
    м. Бобринець, вул. Незалежності, 80
    Гайворонське бюро правової допомоги
    м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20
    Маловисківське бюро правової допомоги
    м. Мала Виска, вул. Центральна, 62
    Новоукраїнське бюро правової допомоги
    м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67
    Вільшанське бюро правової допомоги
    смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30
    Добровеличківське бюро правової допомоги
    смт Добровеличківка, вул. Центральна, 1037
    Новоархангельське бюро правової допомоги
    смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28.
    Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.