Частина 3 статті 13 Конституції України визначає, що власність зобов’язує; власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Законодавством України також передбачено, що власник зобов’язаний володіти, користуватись, розпоряджатись своєю власністю так, щоб це не завдавало шкоди правам, інтересам та майну інших осіб, і, відповідно, вживати для цього необхідних заходів, а саме: власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить; а особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Проте, в житті трапляються випадки, коли власник не хоче нести відповідальність за неналежне утримання свого майна та за шкоду яка завдана іншим особам, одним із таких випадків є залиття квартири. Залиття квартири та відшкодування шкоди внаслідок цього є доволі актуальним питанням для багатьох осіб, враховуючи той факт, що багато громадян проживають в багатоповерхових будинках, де таке явище є досить поширеним. Як діяти, якщо Вас затопили сусіди, що робити для того, щоб відшкодувати завдану шкоду. Про те, який алгоритм дій громадян для вирішення ситуації у правову полі консультують фахівці Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області.
Існує два традиційних способи вирішення питання відшкодування шкоди, завданої затопленням квартири, – добровільний і судовий. У добровільному порядку сторони вирішують яка сума компенсації задовольнить обох і відмовляються від будь-яких претензій один до одного, якщо сторони не можуть дійти згоди, постає питання звернення до суду і стягнення суми завданого збитку примусово.
Що ж слід робити в першу чергу? Перш за все, необхідно встановити джерело затоплення, що є ключовим моментом у справі, адже тільки виявивши джерело, можна знайти винного в інциденті. В залежності від того, на кому лежить відповідальність за обслуговування і експлуатацію інженерних систем, з яких відбулось залиття, винним в ситуації може виявитись як неуважний сусід зверху, так і ЖЕК (ОСББ чи інша управляюча компанія). Якщо затоплення відбулось внаслідок розриву неякісної квартирної розводки водопостачання, то винуватцем завдання шкоди вважається власник (наймач) житлового приміщення; якщо ж залиття пов’язане з проривом на стояку гарячого чи холодного водопостачання, то до відповідальності необхідно притягувати обслуговуючу організацію.
Після термінового ліквідуваня причини залиття, шляхом самостійного усунення причин(піднятись до сусідів і попросити закрити кран), в разі неможливості, виклику аварійної служби житлово-експлуатаційної організації (зафіксувавши: прізвище особи що прийняла повідомлення, номер час виклику). Необхідно звернутись до ЖЕК (ОСББ, чи того управління, під яким знаходиться будинок) з письмовою заявою щодо огляду квартири чи іншого приміщення і складення акту залиття.
Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджені наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» у разі залиття, аварії квартир, комісією балансоутримувача багатоквартирного будинку, в якому знаходиться квартира, яку було залито, складається відповідний акт. Згідно вимог законодавства, в акті мають бути зазначені: дата складання акту (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім’я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім’я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Звертаємо Вашу увагу, що окрім складання акту, доцільним буде детальне фотографування пошкоджень, завданих Вашому майну залиттямквартири. Крім того, належним доказом розміру матеріальної шкоди може слугувати кошторис складений відповідною будівельною організацією, яка здійснила ремонтно-відновлювальні роботи у Вашому помешканні. Проте, найбільш надійним доказом буде висновок експертного дослідження, проведений відповідною експертною установою або атестованим експертом.
Згідно п. 1.3. розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (надалі – Інструкція) відповідно до чинного законодавства за дорученням, зокрема, осіб, які самостійно захищають свої інтереси, та їх представників, виконуються експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи. Результати експертних досліджень викладаються в письмових висновках експертних досліджень згідно з чинним законодавством України. Підставою для проведення експертного дослідження є письмова заява (лист) замовника (юридичної або фізичної особи) з обов’язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв’язанню, а також об’єктів, що надаються. Відповідно до п.п.5.1. п. 5 розділу 2 Інструкції передбачено, що до основних завдань будівельно-технічної експертизи відноситься визначення вартості будівельних робіт, пов’язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо. До орієнтовнаного переліку вирішуваних питань будівельно-технічною експертизою, належать питання, що стосуються того, які пошкодження об’єкта (будівлі, квартири, приміщення, оздоблення тощо) виникли внаслідок залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту на підроблюваних територіях тощо; яка технічна причина пошкоджень та руйнувань об’єкта нерухомого майна (елементів, конструкцій, інженерних мереж тощо); яка вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту тощо; який розмір завданої матеріальної шкоди об’єкту (будівлі, квартирі, приміщенню, оздобленню тощо) унаслідок його залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту тощо.
Отже, для встановлення розміру матеріальної шкоди, завданої залиттям Вашого житла, а також причин такого залиття (що також буде доцільним встановити у висновку), необхідно звернутись до відповідної експертної установи або експерта з проханням провести будівельно-технічне експертне дослідження за результатами якої вирішити вищенаведені запитання.
Слід зазначити, що у випадку проведення експертизи, відповідачу буде досить важко спростувати висновки експерта, зроблені за результатами проведеного дослідження, а витрати на проведення такого дослідження можна буде стягнути з відповідача у судовому порядку, заявивши у позовній заяві відповідну вимогу.
У разі відмови винуватця залиття у добровільному порядку відшкодувати шкоду заподіяну Вашому майну, необхідно звертатись з позовною заявою до суду.
Якщо Ви маєте акт, складений у відповідності до законодавства, про встановлення факту залиття, належні докази розміру завданої шкоди, то вірогідність задоволення Вашого позову досить велика.
Частинами 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Крім того, відповідно до роз’яснень, що містяться в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи.
Тобто, цивільне законодавство в деліктних зобов’язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Отже, обов ’ язок доказування своєї невинуватості у справі за Вашим позовом буде покладено на відповідача і якщо він не доведе, що невинуватий, то позов буде задоволено і розмір матеріальної шкоди, завданої залиттям, буде стягнуто на Вашу користь.
Нагадуємо, Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області працює за адресою:м. Полтава, вул. Європейська (Фрунзе), 37/40.
Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні.
Довідково повідомляємо, що на теренах Полтавської області діє Загальнонаціональній просвітницький проект Я МАЮ ПРАВО! (ЯМП!), який реалізується Міністерством юстиції у співпраці з системою БПД та територіальними органами юстиції за підтримки USAID “Нове правосуддя” та іншими донорами. Основна мета проекту – сформувати нову правову культуру у суспільстві, що забезпечить сталий розвиток України як сучасної правової демократичної держави. Більше інформації про проект «Я МАЮ ПРАВО!» на сайті prаvo.minjust.gov.ua таза номером 0 800 213 103 (єдиний контакт-центр системи надання безоплатної правової допомоги).
