У вівторок, 20 червня, начальник Виноградівського бюро правової допомоги Аліса Богдан провела виїзний прийом громадян у Вилоцькій селищній раді. За консультаціями звернулося троє громадян щодо житлового та спадкового права. Зокрема, щодо визнання заповіту недійсним фахівець надала наступну консультацію.
Визнати заповіт недійсним можливо лише через суд, подавши позовну заяву до районного суду за місцем відкриття спадщини (смерті заповідача).
Заповіт – це розпорядження, зроблене на випадок смерті, яке укладається у передбаченій законом формі, містить призначення спадкоємця. Право на пред’явлення позову про недійсність заповіту виникає лише після смерті заповідача. Звернутися до суду з позовом про визнання недійсним заповіту може лише особа, права та інтереси якої порушено заповітом.
Такими особами можуть бути: спадкоємці з обов’язковою часткою у відповідності до вимог ст. 1241 Цивільного кодексу України; спадкоємці за законом, які у разі відсутності заповіту отримали б у спадок майно; спадкоємці за іншим заповітом (у разі складання спадкодавцем декількох заповітів); особа, на користь якої було зроблено заповідальне розпорядження.
При визнанні заповіту недійсним, перш за все необхідно встановити чи було включено до заповіту обов’язкову частку у спадщині. Так, відповідно до ст. 1241 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкоємця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом. Заповідач не має право усунути від спадкування осіб, які претендують на обов’язкову частку у спадщині, шляхом вказівки про позбавлення їх права на спадщину.
При цьому слід врахувати, що розмір обов’язкової частки може бути зменшений в судовому порядку з урахуванням відносин між спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення. Такими обставинами можуть бути: неприязні стосунки між спадкоємцем та спадкодавцем, погане поводження зі спадкодавцем, ненадання потрібної спадкодавцю допомоги через похилий вік, тяжку хворобу, каліцтво тощо. Такий «обов’язковий» спадкоємець може бути взагалі усунутий від спадкування судом на підставі ч. ч. 5,6 ст. 1224 ЦК України.
Підставами визнання недійсним заповіту є:
1). Складання заповіту особою, яка не мала на це права, тобто недієздатною особою.
2). Складання заповіту з порушенням вимог щодо його оформлення та посвідчення.
3) При складанні заповіту волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
