В Україні вже понад 10 років існує система безоплатної правової допомоги. Представництво яких категорій громадян у судах здійснюється коштом держави? Чи належать до цих категорій військовослужбовці ЗСУ? Про це та інше розповів директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов в інтерв’ю АрміяInform.
— Пане Олександре, коли в Україні було запроваджено безоплатну правову допомогу і що стало причиною такого рішення Уряду нашої країни? Які організаційні засади діяльності системи безоплатної правової допомоги, структура її центрів та її головні завдання?
— Першу редакцію Закону «Про безоплатну правову допомогу» було ухвалено 2 червня 2011 року. За рік, 6 червня 2012 року, Постановою Кабінету Міністрів України було утворено Координаційний центр з надання правової допомоги.
У Координаційного центру було близько пів року на створення центрів з надання безоплатної вторинної допомоги, відповідних нормативно-правових документів щодо надання правової допомоги.
Безоплатну вторинну правову допомогу 27 наших регіональних центрів, що були створені у 2012 році, почали надавати з 1 січня 2013 року. Саме в цю новорічну ніч до нас прийшло перше повідомлення про необхідність адвокатської допомоги підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, котрого затримала міліція.
З 2015 повноваження центрів розширили — ми почали надавати безоплатну вторинну правову допомогу й у цивільних та адміністративних справах. Для цього було створено 100 місцевих центрів з надання безоплатної вторинної допомоги по всій території України, окрім Криму і окупованої частини Донецької та Луганської області. При цих центрах наступного року почали функціонувати бюро правової допомоги, яких наразі в країні понад 500. Тож, майже в кожному районі ми мали точку доступу для наших клієнтів.
З 2019 року система безоплатної правової допомоги забезпечує проведення медіації у відновному правосудді за участю неповнолітніх. Не стоїмо на місці, намагаємося надати якомога ширше коло послуг для наших людей, що перебувають як на території України, так і за її межами.
Тож зараз будь-який громадянин — чи то житель великого міста, чи то маленького містечка та села — має можливість отримати безоплатну правову допомогу. Процес удосконалення організаційної структури системи безоплатної правової допомоги триває й надалі. Планується найближчим часом покращити організаційну спроможність системи через об’єднання центрів у п’ять міжрегіональних центрів правничої допомоги…
— Які функції виконує ваш Координаційний центр?
— Координаційний центр опікується доволі широким колом питань, функції якого випливають із самої його назви. Це координація роботи, усієї державної системи безоплатної правової допомоги (БПД), методологічне забезпечення роботи регіональних і місцевих центрів, перевірка їхньої діяльності, проведення конкурсних відборів та підвищення кваліфікації адвокатів та медіаторів, що співпрацюють із системою безоплатної правової допомоги, ведення відповідних реєстрів. За потреби ми ініціюємо зміни до законодавства щодо надання безоплатної правової допомоги. Головна мета Координаційного центру — формування та забезпечення функціонування в Україні ефективної системи безоплатної правової допомоги, забезпечення її доступності та якості.
— Можливо, зараз саме час пояснити нашим читачам, що таке первинна та вторинна правова допомога, чим вони відрізняються одна від одної?
— Дійсно, іноді люди не розуміють цієї відмінності. Ми роз’яснюємо це, коли людина телефонує до нашого контакт-центру за номером: 0 800 213 103, приходить до точки доступу до правової допомоги — бюро. Відповідно до Закону «Про безоплатну правову допомогу», первинна правова допомога — це надання консультації, роз’яснень, правової інформації, складання непроцесуальних документів, наприклад заяв та скарг. Тут взагалі жодних обмежень немає. Цю допомогу можуть отримати абсолютно всі люди, які перебувають під юрисдикцією України.
Безоплатна вторинна правова допомога — це захист у кримінальному провадженні, представництво інтересів осіб у судах, у цивільних, адміністративних, а також у кримінальних справах, це складання процесуальних документів.
Якщо говорити про захист, існує стала процедура — будь-які органи, що здійснюють затримання, обов’язково мають повідомити про це систему безоплатної правової допомоги. Наше завдання — впродовж години знайти і призначити адвоката. Протягом наступної години він має прибути до клієнта. І як виняток, максимальний строк — шість годин, якщо є якісь обставини, які ускладнюють прибуття протягом цих двох годин. Поки не прибуде захисник, орган, що здійснив затримання, не має права починати жодних процесуальних дій.
— Ви сказали, що первинну правову допомогу можуть безоплатно отримати всі без винятку громадяни України й ті, іноземці, що законно перебувають на території нашої країни. Які категорії громадян мають право на безоплатну вторинну правову допомогу?
— У кримінальних провадженнях це питання регулюється Кримінальним процесуальним кодексом. Є види злочинів, де участь захисника обов’язкова. І, якщо у людини немає захисника, з питань його призначення слідчий, або прокурор, або слідчий суддя, або суд звертаються до регіонального центру. Якщо участь захисника необов’язкова, але в людини нема можливості самостійно залучити захисника, вона може подати клопотання про те, що такого захисника їй було призначено.
Одна зі справ, у якій допомогли фахівці системи БПД
Степан працював в одній з установ Державної кримінально-виконавчої служби України, але в квітні 2022 року його мобілізували. Проте з моменту призову роботодавець не виплачував мобілізованому працівникові середній заробіток, хоча до липня 2022 року зобов’язаний був це робити. Адже саме в липні 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», згідно з яким слова «зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток» замінено словами «зберігаються місце роботи і посада».
Тож за захистом своїх прав військовослужбовець звернувся до системи безоплатної правової допомоги. Адвокатка, що співпрацює із системою БПД підготувала адміністративний позов та звернулася до суду в інтересах клієнта. Суд задовольнив позовні вимоги, визнав дії роботодавця протиправними й зобов’язав нарахувати та виплатити грошове забезпечення Степанові за період з 22 квітня 2022-го по 18 липня 2022 року.
У цивільних і адміністративних справах безоплатна правова допомога надається особам, котрих можна поділити на три умовні категорії: перша найбільша — малозабезпечені громадяни (середньомісячний дохід яких не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) і люди з інвалідністю (з доходом менше ніж два прожиткові мінімуми для непрацездатних осіб); друга велика категорія — це діти, ті, хто постраждав від домашнього насильства; третя категорія — це наші клієнти, які отримують безоплатну вторинну правову допомогу як частини наданих державою соціальних гарантій. Тут йдеться про ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, внутрішньо переміщених осіб, потерпілих від катувань або жорстокого поводження під час воєнних дій… Повний перелік цих громадян можна знайти в третьому розділі у статті 14 Закону «Про безоплатну правову допомогу».
Прожитковий мінімум у 2023 становить:
- на одну особу в розрахунку на місяць — 2589 грн;
- для дітей віком до 6 років — 2272 грн;
- для дітей віком від 6 до 18 років — 2833 грн;
- для працездатних осіб — 2684 грн;
- для осіб, які втратили працездатність — 2093 грн.
— З чого починати тим громадянам, котрі мають право на безоплатну правничу допомогу й потребують її?
— Тут слід розуміти, що безоплатна вторинна правова допомога призначається тільки в кримінальному процесі, коли людина була затримана й підозрюється у скоєнні якогось злочину.
В інших випадках, коли мова йде про цивільний, адміністративний процес або представництво в кримінальному процесі, людина самостійно має прийти до найближчого бюро, написати заяву, що вона потребує надання безоплатної вторинної правової допомоги, надати документи, які підтверджують, що вона належить до однієї зі згаданих мною категорій суб’єктів такого права. І тоді центр ухвалює рішення, призначаємо або адвоката, або юриста центру — залежно від характеру цієї справи. Іноді в малозначних справах, у трудових спорах достатньо позову, котрий готує наш працівник.
До прикладу, якщо справа стосується встановлення факту народження або смерті на непідконтрольних територіях. За вісім років такі справи стали максимально типізовані, люди зверталися, юрист готує заяву, і вони зверталися до суду. Такі заяви відповідно до законодавства розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.
Як отримати безоплатну правову допомогу:
Щоб отримати усну консультацію, телефонуйте до контакт-центру системи БПД за номером: 0 800 213 103 (дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні). Контакт-центр працює щодня — пн-пт з 8:00 до 19:00, сб-нд з 9:00 до 18:00.
Можна безкоштовно зателефонувати з мобільного застосунку Telegram https://t.me/+380677213103
Номер для дзвінків з-за кордону +38 044 363 10 41 (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв’язку).
Якщо вам зручно отримати правову допомогу письмово, напишіть у телеграм-бот https://t.me/LegalAidUkraineBot або звертайтеся до бюро правової допомоги: https://bit.ly/bpd_buro
Також існує довідково-інформаційна платформа правових консультацій «WikiLegalAid», яка містить понад 2 000 консультацій з найактуальніших правових питань з посиланнями на нормативно-правові акти, судові рішення, зразки процесуальних документів.
Звернення на надання безоплатної вторинної правової допомоги подаються в найближчому бюро правової допомоги.
— Ви відчуваєте якісь зміни в роботі системи БПД після 24 лютого минулого року?
— Завдання не змінилися… З’явилися нові суб’єкти права на безоплатну вторинну правову допомогу. Це люди, які постраждали від сексуальних злочинів, катування, жорстокого поводження, інших воєнних злочинів окупантів.
Якщо говорити про зміни в системі БПД, звісно, вони відбулися. Від початку широкомасштабного вторгнення ми не зупинялися, ми продовжували надавати людям правову допомогу. Дуже багато з них стали внутрішньо переміщеними особами й зверталися до контакт-центру системи БПД, аби отримати консультацію, правову допомогу. Особливо в перший місяць-півтора, коли безпекові питання були першочерговими за проблеми правового характеру, зокрема люди виїжджали в інші країни. З’ясовувалося, що є певні обмеження, через які вони не можуть виїхати за межі країни: боргові зобов’язання, які були в базі виконавчої служби, порядок виїзду у зв’язку з мобілізацією… Ці питання й досі найпопулярніші серед тих, відповіді на які розміщені в нашій правничій Вікіпедії WikiLegalAid. Декілька мільйонів переглядів питань, пов’язаних саме з воєнним станом.
У зв’язку зі збільшенням запитів ми посилили роботу контакт-центру. Торік було надано понад 300 тис. телефонних консультацій. На лінії щоденно працює близько 80 юристів, котрі в середньому консультують приблизно 700–800 громадян.
Якщо до початку війни більшість дзвінків стосувалася соціальних виплат, наприклад до 5 травня, то зараз запити стосуються соціального забезпечення внутрішньо переміщених осіб, визволених з полону, встановлення фактів набуття статусу ветерана війни, факту загибелі Захисника чи Захисниці, підтримки рідних загиблих ветеранів…
Ми надаємо консультації військовослужбовцям, як подати і в якій формі подати той чи інший рапорт, надаємо зразки документів, котрі знадобляться для подальшого вирішення правових питань.
Якщо говорити про військове право, ми співпрацюємо Міністерством оборони в частині напрацювання тренінгових програм для адвокатів, які будуть захищати військових.
Найпоширеніші запитання від ветеранів війни:
- оскарження дій органів соціального захисту населення в частині відмови у здійсненні перерахунку разової грошової допомоги до 5 травня, в тому числі, як члену сім’ї загиблого учасника бойових дій;
- оскарження дій органів Пенсійного фонду України стосовно відмови у здійсненні перерахунку пенсії та зобов’язання здійснити певні дії;
- оскарження рішення про зняття з квартирного обліку та поновлення житлових прав військовослужбовця;
- оскарження постанови військово-лікарської комісії;
- розірвання шлюбу;
- стягнення невиплаченої суми індексації грошового забезпечення;
- оскарження наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності;
- стягнення грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки учаснику бойових дій;
- вирішення спорів у сфері цивільного законодавства, з питань сімейного, адміністративного, житлового права, соціального забезпечення.
Система БПД співпрацює з великою кількістю різних установ, які так чи інакше надають людям допомогу. Це Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Міністерство оборони України, Військова служба правопорядку ЗСУ, МВС, Державна установа «Центр пробації», громадські організації… Ми намагаємося дотримуватися людиноцентричного підходу в наданні наших послуг.
— Серед тих, кому ви надаєте безоплатну вторинну правову допомогу, є російські воєнні злочинці. Чи охоче наші адвокати захищають їх у судах?
— Є адвокати, котрі через конфлікт інтересів, через те, що хтось із них або їхніх родичів постраждав від окупації, не готові або принципово не бажають захищати російських воєнних злочинців. І це їхнє право.
Україна — цивілізована держава, ми намагаємося забезпечити дотримання верховенства права під час надання такого захисту, щоб це не було схоже на театральні вистави, що відбувалися у так званих судах лнр/ днр. І тут у майбутньому ми матимемо багато роботи… Це підвищення знову ж таки кваліфікації адвокатів, які будуть здійснювати такий захист.
Раніше ми не мали такого досвіду, тож наразі співпрацюємо з Міжнародною асоціацією адвокатів, залучаємо міжнародних експертів, які готові розповідати, роз’яснювати, показувати та іноді навіть бути менторами для тих адвокатів, які вже беруть участь у справах.
