Розгляд кримінального провадження за обвинуваченням Ф. у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1, 2 ст. 307, ч. 1 ст. 315 КК України тривав більше 4 років. Особа засуджувалась, апеляція повертала справу на новий розгляд, але нарешті вступив в силу виправдувальний вирок. Чимало зусиль для цього доклав адвокат Зварич Євгеній Григорович.
Ф. обвинувачувався у трьох епізодах збуту амфетаміну. Під час останнього 22.09.2014 в ході оперативної закупки він був затриманий, в його сумці, а дещо згодом і в його квартирі на балконі були вилучені гроші та психотропна речовина. Крім того він, начебто, схиляв закупника до вживання наркотичних засобів. Сам Ф. свою вину заперечував, стверджував, що нікому заборонені засоби не продавав, гроші від закупника він отримував, але не за амфетамін. а за придбання телефону. На момент фізичного затримання сумки, в якій знайшли гроші і психотропні речовини, в Ф. не було, йому її начепили пізніше. Так само не було проблемою підкинути їх і на балкон, який не засклений і знаходиться на першому поверсі. Фактично все було спровоковано працівниками поліції.
Така правова позиція була узгоджена з адвокатом Зваричем Є.Г., призначеним Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області (доручення №021-0000964 від 14.06.2016). У подальшому в ході вивчення матеріалів справи остаточно вироблена стратегія захисту.
Було виявлено чимало порушень з боку працівників правоохоронних органів. Зокрема відомості про кримінальне правопорушення були вперше внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 вересня 2014 року на підставі рапорту, в якому зазначено, що в ході проведення профілактичних заходів серед осіб, що допускають немедичне вживання наркотиків отримано інформацію стосовно того, що невстановлена особа займається зберіганням та розповсюдженням особливо небезпечних наркотичних засобів та психотропних речовин. Проте стороною обвинувачення не було надано жодних доказів на підтвердження того, що вказані заходи, які по суті є оперативно-розшуковими, проводились в рамках оперативно-розшукової справи. Також відсутня письмова згода закупника на участь в оперативній закупці, хоча така згода є обов’язковою.
Встановлено чимало невідповідностей у процесуальних документах, зокрема щодо невідповідності кваліфікації, дат, номерів проваджень, виявлено підміну огляду і обшуку і багато інших порушень. Але найголовнішим з них була провокація злочину. Закупник повідомив в суді, що виступав ініціатором покупки, що саме він телефонував обвинуваченому з проханням реалізувати йому психотропну речовину.
У вироку суд зазначив, що відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі Раманаускас проти Литви, провокація з боку правоохоронних органів має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб’єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений. У даній справі ініціатором реалізації психотропної речовини виступала особа, яка була залучена до оперативної закупки працівниками міліції. Крім того, здійснивши першу оперативну закупку 19 вересня 2014 року, встановивши особу яка це здійснює, згідно наданих до суду документів, працівники міліції продовжили підбурювати особу та ініціювати другу закупку. Ініціювання також підтверджується поведінкою закупника на відео 19 вересня 2014 року, коли закупник декілька разів намагався зв’язатись із Ф., телефон якого був відключений, повідомляв працівників міліції, що він не виходить на зв’язок, продовжував йому телефонувати та здійснювати всі дії для реалізації зустрічі. З урахуванням цього суд дійшов до переконливого висновку, що обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 307 КК України порушено та оперативні дії – розпочаті за відсутності об’єктивної підозри у вчиненні злочину, а під час здійснення оперативних заходів органи досудового розслідування не виявили необхідної пасивності, і, крім того, допустили численні порушення норм Кримінального процесуального кодексу України під час фіксування ходу досудового розслідування та збирання доказів, отже, відносно Ф. була здійснена провокація правоохоронних органів, оскільки суду не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що ним було б вчинено злочин без втручання з боку правоохоронних органів.
Щодо схиляння закупника до вживання наркотичних засобів, суд зробив висновок про недоведення вини Ф. Даний факт підтверджувався лише показаннями самого закупника, який заяву про вчинення злочину щодо нього не писав, потерпілим не визнаний, але при цьому зазначив, що вже давно вживає наркотичні засоби без будь-якого впливу з боку інших осіб.
З урахуванням всіх зазначених обставин суд повністю виправдав обвинуваченого. З текстом вироку можна ознайомитись за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79212454
Стороною обвинувачення було подано апеляційну скаргу на вирок суду першої інстанції, однак вона не мала результатів. З текстом ухвали апеляційного суду можна ознайомитись за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80972733
