З часу прийняття змін до законодавства України щодо стягнення аліментів та посилення відповідальності за їх несплату все більше і більше з’являється статей щодо захисту прав матерів та їх дітей щодо притягнення до відповідальності нерадивих татусів, які ухиляються від свого батьківського обов’язку. Але іноді бувають ситуації, коли несплата аліментів на користь матері порушує принцип розумності та справедливості. Мова йде про випадки, коли аліменти стягуються на користь матері, а діти фактично утримуються та проживають разом з батьком.
Так сталося з Олександром* – чоловіком, на якого державним виконавцем було накладено всі можливі обмеження та якого от-от мали направити на громадські роботи. За викликом виконавця він з’явився для того, аби отримати постанови про накладення арешту на майно, про обмеження керування транспортними засобу, заборону виїзду за кордон тощо, а також розрахунок заборгованості, відповідно до якого він винен колишній дружині понад 68 тисяч гривень.
У відчаї чоловік звернувся до відділу «Більмацьке бюро правової допомоги» Бердянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Під час розмови з’ясувалося, що в далекому 2011 році вони з дружиною розлучилися. Один-два роки діти проживали разом з нею, але потім в силу певних обставин почали жити з батьком. Він їх забезпечував усім необхідним: їжею, одягом, речами, іграшками, навчальними матеріалами, купив мобільні телефони для постійного зв’язку. Так як клієнт утримував дітей, він вважав, що не повинен сплачувати аліменти на користь їхньої матері, яка фактично самоусунулася від виконання свого обов’язку і особливо не переймалася тим, що потрібно її дітям і чому вони вирішили жити з батьком. Тим не менше, щорічно з орендної плати, яку отримував Володимир, певна частина відраховувалася в рахунок аліментів. До того ж, жінка отримувала частину коштів готівкою, про що, до речі, виконавчу службу не повідомляла.
Старша донька вступила до коледжу і їй конче необхідно було придбати ноутбук, проте батько не міг собі цього дозволити, так як джерелом доходу є випадкові заробітки, особливо на сезонних роботах. Звернувшись за допомогою до матері, донька отримала відмову. Колишня дружина клієнта не погодилася добровільно відмовитися від аліментів, незважаючи на те, що вона уже давно дітей не забезпечує у тому обсязі, як це їм необхідно, та теплих сімейних стосунків не підтримує.
Клієнт зібрав усі необхідні документи для підтвердження права на безоплатну вторинну правову допомогу, надав характеристики зі школи, довідку з сільської ради, які підтверджували, що саме він та його батьки займалися вихованням дітей і їх забезпеченням протягом останніх років. Представником клієнта Анастасією Корбут, начальником відділу «Більмацьке бюро правової допомоги» Бердянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, було вирішено подати до суду дві заяви: заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню (для припинення подальшого стягнення аліментів) та позовну заяву про звільнення від заборгованості за аліментами.
Першу заяву суд задовольнив відразу, про що виніс відповідну ухвалу, з якою можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/73825395.
При цьому позиція обгрутована ч.2 ст.432 ЦПК України, відповідно до якої суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших підстав.
Суд дійшов висновку, що враховуючи те, що аліменти присуджуються з метою утримання дитини на користь того з батьків, з ким проживає дитина, і який здійснює утримання цієї дитини, стягнення аліментів на користь матері в даному випадку суперечить правовим нормам щодо цільового призначення аліментів.
Щодо звільнення від заборгованості за аліментами, то аргументи сторони позивача були майже ідентичними. Основна проблема полягала в тому, що частина аліментів була нарахована до того моменту, коли діти почали постійно проживати з батьком.
Під час судового розгляду було допитано свідків, відповідачку, заслухано думки дітей, досліджено письмові докази. Внаслідок тривалих переговорів та узгоджень сторонами було досягнуто певного компромісу, і відповідачка визнала позов частково. Зокрема, вона наполягала на тому, що аліменти, які нараховувалися, доки діти проживали з нею, все ж мають бути сплачені. Позивач на дані умови погодився.
В результаті Куйбишевським районним судом Запорізької області було прийнято рішення від 04.07.2018 року, яким позовні вимоги задоволено частково, зокрема, клієнта звільнено від сплати заборгованості за аліментами в розмірі 65 170 гривень 94 копійки. Рішення набирає законної сили 04.08.2018 року (http://reyestr.court.gov.ua/).
На даний час клієнтом повністю погашено заборгованість і він більше нічого не винен колишній дружині, діти й надалі проживають разом з ним, дідусем та бабусею, зрідка спілкуються з матір’ю.
Про що свідчить дана справа? Про те, що іноді можуть існувати обставини, за яких стягнення аліментів на користь матері зовсім не означає забезпечення прав та інтересів дитини. Тому завжди слід всебічно та повно вивчати всі фактори, які спричинили ситуацію, за якої виникла необхідність у зверненні до суду. Питання аліментів – це завжди питання про інтереси дітей, а не міжусобні війни їх батьків. І саме з цієї позиції необхідно сприяти тому, аби між обома сторонами конфлікту було досягнуто певний компроміс.
*ім’я змінено
За безоплатною правовою допомогою, юридичними консультаціями та роз’ясненнями законодавства звертайтесь до установ системи безоплатної правової допомоги:
- Бердянський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги – м. Бердянськ, вул. Свободи, 115/Богуславського, буд. 8, 1-й поверх (будівля санепідемстанції), тел. (06153) 4-89-42, скайп: berdyansk_center, ел.адреса: berdyansk.zaporizhya@legalaid.zp.ua
- Більмацьке бюро правової допомоги – смт Більмак, вул. Запорізька, 28-а, bilmakske@legalaid.zp.ua, тел.: (06147) 2-20-74
