Родина Олександра протягом 30 років проживає у будинку, який матір чоловіка колись отримала у користування як шкільна вчителька. Але жінка не оформила право власності на нього.
Коли матір померла, Олександр звернувся до відділу освіти, культури, молоді та спорту селищної ради, щоб отримати документи, що підтверджують передачу житла у користування матері. Але отримав відмову, оскільки жодних документів, які посвідчували передачу будинку у користування відсутні. Крім цього, відсутні й документи, які б підтверджували право власності на цей житловий будинок за школою.
Потому, з довідки, виданої бюро технічної інвентаризації, з’ясувалося, що на підставі рішення виконкому Талалаївської районної ради народних депутатів у 1991 році зареєстровано право власності на цей будинок за сільською радою народних депутатів та видано реєстраційне посвідчення на домоволодіння, яке належить державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям. Проте в архівному відділі Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області це рішення відсутнє.
Олександр зрозумів, що своїми силами оформити право власності на домоволодіння не зможе, і звернувся до системи БПД —Талалаївського бюро правничої допомоги.
Середньомісячний дохід чоловіка не перевищує розміру двох прожиткових мінімумів, тому він має право на безоплатну допомогу із зверненням до суду.
Представляти його інтереси у суді доручили юристці Яні Мудревській.
Вона склала та подала до суду позовну заяву про скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним реєстраційного посвідчення та визнання права власності чоловіка на нерухоме майно за набувальною давністю.
Оскільки Олександр проживає у вказаному житловому будинку, добросовісно володіє нерухомим майном протягом 30 років, по мірі своїх сил та коштів здійснює поточний ремонт, підтримує подвір`я у належному стані, користується житловим будинком відкрито, не приховуючи факту знаходження майна в володінні, безперервно, володіння не переривалось протягом всього строку набувальної давності.
Так, відповідно до ст. 344 Цивільного кодексу України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном – протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність).
Суд задовольнив позовну заяву: скасував державну реєстрацію права власності за сільською радою, визнав недійсним реєстраційне посвідчення та визнав право власності Олександра на нерухоме майно за набувальною давністю.
Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: № 747/493/23.