Придбавши нерухомість на підставі не засвідченого нотаріально тристороннього договору купівлі-продажу, чоловік позбувся грошей, але так і не отримав майно, за яке заплатив близько 34 тис. грн. Адвокат В’ячеслав Хворостовський, призначений у Хмельницькому місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги, допоміг клієнтові повернути втрачені кошти.
У грудні минулого року до Хмельницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернувся чоловік, який у 2007 році без нотаріального засвідчення уклав тристоронній договір купівлі-продажу нерухомого майна із ВАТ «Закарпатський металургійний завод» та ПАТ «Кредобанк» і вніс на рахунок ПАТ «Кредобанк» 33500 грн, як оплату цього майна. В результаті покупець залишився і без грошей, і без нерухомості.
Рішенням Городоцького районного суду від 25.04.2008 р., яке ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 21.12.2010 р. залишено без змін, зазначений договір купівлі-продажу нерухомого майна визнано дійсним. Однак рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.07.2011 р. зазначені рішення суду першої та апеляційної інстанції скасовані, натомість ухвалено нове рішення — відмовити у задоволенні позову клієнта до ВАТ «Закарпатський металургійний завод» про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна. Відтак було скасовано реєстрацію за позивачем права власності на вказане нерухоме майно.
Неодноразові звернення чоловіка до ПАТ «Кредобанк» із вимогами повернути сплачені на виконання договору гроші, банк не задовольнив. З огляду на це покупець змушений був подати позов до суду, у якому просив повернути кошти, які заплатив за нерухомість.
Адвокатом чоловіка у місцевому центрі призначили В’ячеслава Хворостовського (доручення № 115 від 9.12.2015 року), який вступив у розпочатий цивільний процес.
Представник відповідача в судовому засіданні, яке проходило в режимі відео-конференції, позовні вимоги не визнала та пояснила, що в договорі купівлі-продажу ПАТ «Кредобанк» не був стороною. Статус його як вигодонабувача не визначений законом для договорів купівлі-продажу та введено в договір лише задля спрямування коштів від реалізації нерухомості безпосередньо на погашення заборгованості ВАТ «Закарпатський металургійний завод» перед банком.
Представник позивача підтримав позовні вимоги, зазначивши, що оскільки укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна не відповідав нормам законодавства, не були дотримані вимоги частини першої статті 220 ЦК України про нотаріальне посвідчення договору та не відбулася його державна реєстрація, такий договір є нікчемним, не створює прав та обов’язків для сторін договору. Таким чином, між позивачем та відповідачем відсутні договірні відносини, а відповідач набув майно позивача — грошові кошти в сумі 33500 грн — без достатньої правової підстави, тобто збагатився за рахунок позивача поза підставою, передбаченого законом, іншими правовими актами чи правочином.
Городоцький районний суд, проаналізувавши обставини справи, беручи до уваги той факт, що позивачем на виконання договору купівлі-продажу нерухомого майна сплачено 33500 гривень (це підтверджується квитанцією), зважаючи на скасування судом касаційної інстанції рішення суду першої та апеляційної інстанції про визнання за позивачем права власності на зазначене майно, що зумовило скасування за ним реєстрації права власності, з огляду на відсутність доказів, які б доводили факт повернення сплаченої на користь вигодонабувача, ПАТ «Кредобанк», суми, у рішенні від 27 травня 2016 року дійшов до висновку, що має місце порушення відповідачем прав позивача, які підлягають захисту, і вирішив частково задовольнити позов, стягнувши з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 33500 грн.
Відповідно до частини першої статті 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача стягнуто також судові витрати у справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.