За вчинення декількох крадіжок неповнолітній В. був засуджений до умовного терміну покарання. Працівники поліції вирішили, що причиною його злочинної поведінки стало те, що батьки приділяли сину недостатньо уваги, не виконували свої обов’язки по догляду за дитиною. Результатом чого стало відкриття кримінального провадження за ст. 166 Кримінального кодексу України (Злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування) щодо матері неповнолітнього – громадянки Ш. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі на строк від двох до п’яти років.
Працівники поліції схилили громадянку Ш. зізнатися у вчиненні злочину та укласти угоду про визнання вини. Однак у цей момент у справу втрутився адвокат Іван Олександрович Охлопков, який був призначений Регіональним центром з надання БВПД у Херсонській області (доручення №021-0001083 від 24.06.2015). Провівши бесіду з підзахисною та ознайомившись з матеріалами провадження, захисник дійшов висновку про відсутність у діях громадянки Ш. складу інкримінованого їй злочину. Батьки В. дійсно були малозабезпеченими, ще й інвалідами, для того, щоб прогодувати сім’ю та сплачувати за оренду житла, були вимушені постійно працювати на сільгоспроботах. Сину приділялась достатня увага, однак у певний момент він зв’язався з «дурною» компанією і вийшов з-під батьківського контролю. Мати намагалась завадити цьому, однак її зусилля виявились марними. Таким чином, злочинна поведінка неповнолітнього В. була результатом не злісного невиконання батьківських обов’язків, а сторонніх факторів.
У судовому засіданні, завдяки узгодженій з адвокатом правовій позиції, громадянка Ш. відмовилась визнавати вину, у результаті чого кримінальне провадження було повернуто прокурору для продовження досудового розслідування. Однак правоохоронці, замість того, щоб закрити провадження за відсутності складу злочину, вирішили піти на хитрість. Вони підготували клопотання про закриття провадження з нереабілітуючих підстав (у зв’язку зі зміною обстановки), схилили громадянку Ш. без участі захисника визнати свою вину та підписати усі необхідні документи, після чого направили справу до суду. Але адвокат вчасно виявив це, після чого кримінальне провадження знову повернулося з суду прокурору.
Усвідомивши, що за участі адвоката схилити громадянку Ш. визнати свою вину не вдасться, а інших доказів у справі фактично немає, прокурор виніс постанову про закриття провадження у зв’язку з відсутністю в діях підозрюваної складу злочину.