Адвокатом Віталієм Єловим було з’ясовано, що по одному епізоду обвинувачення, зокрема, щодо проникнення, шляхом підбору ключів, в квартиру, та викрадення з неї двох ноутбуків марки «ASUS», а також іншого майна на загальну суму 12690 грн. Клієнт, внаслідок психологічного впливу працівників правоохоронних органів – оговорив себе. Також, було з’ясовано, що незважаючи на те, що Клієнта було затримано ще 1 вересня 2014 року, уповноважені особи не повідомили про факт його затримання ЦБВПД, і як наслідок – йому не було забезпечено право на захист під час проведення досудового слідства, так без участі захисника 2 вересня 2014 року Клієнту обрано запобіжний захід тримання під вартою, а 4 вересня – проведено його допит як свідка, під час якого він оговорив себе. Крім того, з метою перевірки показів, Клієнта , як свідка, 4 вересня знову ж без запрошення захисника, було проведено слідчий експеримент, під час якого він підтвердив свої попередні показання, та проведено додатковий огляд місця події, у ході якого, було виявлено в’язку ключів, за допомогою яких він нібито відкрив замки в приміщення квартири.
З метою доведення порушення права Клієнта на захист та його непричетності до цього епізоду обвинувачення, адвокат Віталій Єлов підготував до ЦБВПД адвокатський запит та отримав відповідь на нього, про те, що правоохоронні органи інформацію з приводу затримання клієнта в порядку ст. 208 КПК Центру не надавали.
Крім цього, адвокатом було ініційовано ознайомлення з матеріалами кримінального провадження на досудовому слідстві, в яких було виявлено протокол допиту Клієнта від 04 вересня 2014 року як свідка, після чого було заявлено клопотання про витребування в сторони обвинувачення даного протоколу та доєднання його до матеріалів кримінального провадження. Однак, судом було відмовлено в задоволенні даного клопотання. Тоді адвокатом було заявлено клопотання про визнання судом факту порушення працівниками досудового слідства права на захист Клієнта, а також істотного порушення його прав і свобод як людини, які гарантовані Законами та Конституцією України. Також пропонувалось визнати недопустимими зібрані стороною обвинувачення докази, а саме: протокол слідчого експерименту від 4 вересня 2014 року та протокол додаткового огляду місця події від 04 вересня 2014 року. Як результат – вироком від 03 квітня 2015 року Луцького міськрайсуду Волинської області Клієнт по даному епізоду обвинувачення був виправданий за недоведеністю вини, оскільки суд врахував доводи адвоката та визнав згадані вище докази недопустимими.
