Він стверджував, що дитина проживає з ним на постійній основі і перебуває на повному його утриманні, а колишня дружина перебуває на військовій службі та не допомагає сину матеріально.
Інна справді проходить військову службу але бере активну участь в житті сина.
Дитина проживає разом з матір’ю та бабусею, які його виховують. А з батьком хлопчик бачиться час від часу, проте ці зустрічі не тривалі.
Крім того, чоловік не виконує своє зобов’язання щодо матеріального утримання сина .
Лише у лютому 2024 року батько, в рахунок погашення заборгованості по аліментам, перерахував на картковий рахунок Інни 14 200 грн., які вона одразу перерахувала на картковий рахунок сина. Проте, чоловік, маючи доступ до картки хлопчика, повернув ці кошти на свій картковий рахунок, чим позбавив дитину її власності.
Отож, жінка вирішила відстоювати права та інтереси свого сина, для цього вона звернулася до системи БПД — Охтирського бюро правничої допомоги.
Інна має статус ВПО, він дає їй право на безоплатну вторинну правничу допомогу.
Представляти її інтереси у суді додручили юристці Вікторії Габор.
Вона проаналізувала аргументи позивача у цій справі, склала та подала до суду заперечення на заяву батька дитини. Свою правову позицію аргументувала нормами чинного законодавства, зокрема Сімейного кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України.
Вона акцентувала увагу на тому, що чоловік не довів факт непроживання дитини з матір’ю, до заяви не додав належних та достовірних доказів в підтвердження факту проживання дитини саме з батьком.
Вона наголошувала, що чоловік ініціював цю судову справу, щоб створити штучні підстави для доведення факту самостійного виховання сина та, відповідно, отримання відстрочки від призову у майбутньому.
Суд, проаналізував обставини справи та аргументи сторін і дійшов до висновку, що позовна заява чоловіка не підлягає задоволенню.
Чоловік і надалі має сплачувати аліменти синові.
Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: № 583/1372/22.