Степан із сином приїхали до Шепетівки зі Слов’янська після повномасштабного нападу росії на Україну. Утім неповнолітній хлопець та його батько офіційно родичами не вважалися. Про це Степан розповів юристам під час прийому в Шепетівському бюро правової допомоги і попросив допомоги у встановленні факту його батьківства.
З матір’ю хлопчика Оксаною чоловік познайомився у 2006 році. Пара почала мешкати разом. Наприкінці 2007 року жінка повідомила про вагітність. Та приблизно за місяць до пологів Оксана зникла. Як з’ясувалося, виїхала до родичів у росію. Там народила дитину. Однак батька немовляти при реєстрації народження не вказала, хоч і записала хлопчика Степановичем. Пізніше, коли повернулася до цивільного чоловіка, свій вчинок пояснила бажанням отримати російський «материнський» капітал та соціальну допомогу як мати-одиначка і пообіцяла згодом таки записати Степана батьком дитини.
Близько восьми місяців сім’я жила разом у Слов’янську. А потім жінка знову вирішила навідати родичів у росії. З собою взяла восьмимісячного сина. Повернулася після вмовлянь Степана, коли хлопчику був 1 рік і 4 місяці. І за кілька днів зникла, залишивши дитину з документами на батька. З того часу ані Степан, ані його син Оксану не бачили.
Вислухавши клієнта, фахівці бюро рекомендували йому звернутися до суду. А оскільки Степан є внутрішньо переміщеною особою, для представництва його інтересів у суді призначили адвокатку Олександру Приходченко.
Адвокатка підготувала позов про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини. Вона вказала, що відповідно до статті 128 Сімейного кодексу України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
А відтак надала суду низку доказів, зокрема психологічно-педагогічну характеристику дитини та довідки з навчальних закладів, звіту про встановлення батьківства ДНК ймовірність встановлення батьківства.
Суд розглянув справу й задовольнив позовні вимоги повністю.
Зазначимо, що відповідачка в судові засідання не з’явилась, тож суд прийняв рішення про винесення заочного рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення в справі № 688/2293/22 можна переглянути в Єдиному державному реєстрі судових рішень.