назад
18.04.23

Чи можливо в умовах воєнного стану проходити військову службу за місцем проживання

Воєнний стан та загальна мобілізація, яка триває з 24 лютого 2022 року, породжують безліч з нею пов’язаних питань. Зокрема, чи можливо в умовах воєнного стану проходити військову службу за місцем проживання.

Одразу зазначимо, що це можливо, оскільки виникають ситуації, коли військовим, у зв’язку з певними обставинами, необхідно змінити місце проходження служби.

Хто має право проходити військову службу у регіоні реєстрації

Відповідно до частини 2 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», деякі категорії населення мають певні особливості щодо проходження військової служби. Зокрема, вони можуть бути мобілізовані лише за їх згодою та проходитимуть службу лише за місцем проживання.

До таких осіб відносяться:

  • жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
  • жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
  • жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
  • жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
  • жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
  • усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
  • зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
  • які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
  • опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Хто має право змінити місце проходження служби

У випадку, коли військовослужбовець не належав до зазначених категорій на момент початку проходження військової служби, а потім його життєві обставини змінилися, він може заявляти про переведення за відповідних підстав. Зокрема, відповідно до пункту 113 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, переміщення військовослужбовця за станом здоров’я або за станом здоров’я членів його сім’ї здійснюється за рапортом військовослужбовця та за наявності відповідного медичного висновку.

Для переміщення в іншу місцевість військовослужбовець до рапорту додає відповідні документи, які підтверджують необхідність зміни місця проживання:

  • дружини чи чоловіка;
  • його чи її неповнолітніх дітей, повнолітніх дітей – учнів чи студентів навчальних закладів за денною формою навчання, які перебувають на утриманні військовослужбовця, та дітей-інвалідів I або II групи;
  • непрацездатних батьків військовослужбовця та його (її) дружини (чоловіка);
  • братів, сестер військовослужбовця та його (її) дружини (чоловіка), які перебувають на його (її) утриманні.

Переміщення на нове місце військової служби військовослужбовця, який проходить військову службу за контрактом, викликане потребою догляду за непрацездатними чи хворими батьками, дружиною (чоловіком) чи особами, які виховували його з дитинства замість батьків і були визнані опікунами та мешкають окремо від сім’ї військовослужбовця, здійснюється командирами з’єднань, рівнозначними їм і вище посадовими особами на підставі рапорту військовослужбовця та відповідних документів, які підтверджують потребу в постійному сторонньому догляді  за ними.

Варто зауважити, що переміщення, відповідно до пункту 110 зазначеного положення, здійснюється наказами посадової особи, якій підпорядковані відповідні з’єднання, військові частини та оперативні командування, Головнокомандувача Збройних Сил України та наказом керівника служби персоналу Міністерства оборони України.

Як діяти, якщо отримали відмову у переведенні до іншого місця служби

У випадку, коли особі відмовляють у переведенні в іншу військову частину або порушують вимоги статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вона може діяти наступним чином:

  • звернутися безпосередньо до командира із рапортом та документами, які підтверджують наявність обставин щодо проходження служби за місцем проживання;
  • звернутися до суду адміністративної юрисдикції. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
  • звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Відповідно до Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» особа може звернутися до Уповноваженого, якщо її права та свободи порушено органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими і службовими особами, а також юридичними та фізичними особами.

Консультацію підготував заступник начальника відділу організаційної роботи, юридичного забезпечення та розвитку інфраструктури Регіонального центру з надання БВПД у місті Києві Кирило Валько.