Громадянка Литви Віолетта була заміжня українця Олексія. Кілька років родина жила в Литві, у них народився син.
У 2018 році подружжя розлучилося, дитині на той час було 11 років. Батько повернувся в Україну.
При розлученні литовський суд визначив розмір аліментів на дитину, які мав би сплачувати Олексій. Але він не платив.
Процедура стягнення аліментів, коли один з батьків є громадянином іншої держави, передбачає звернення до судів двох держав.
Віолетта отримала рішення суду про стягнення аліментів в Литві. Але батько в Україні, тому стягнути гроші з нього має українська виконавча служба. Але вона не може виконувати рішення Литовського суду. Тому це рішення треба визнати в Україні — звернутися до українського суду та отримати дозвіл на виконання.
Тож Віолетта направила заяву про визнання та виконання рішення литовського суду про стягнення аліментів до Міністерства юстиції України. Воно виконує функції у сфері надання безоплатної правничої допомоги, встановлені законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
З урахуванням місця проживання боржника, документи надійшли до Київського бюро правничої допомоги №7.
Відповідно до законодавства України* Віолетта має право на безоплатну допомогу зі зверненням до суду.
Визнати рішення литовського суду про стягнення аліментів на дитину доручили юристці Ларисі Вербіло.
Вона підготувала та подала до суду клопотання про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду.
Доки юристка очікувала призначення судового засідання, до бюро правничої допомоги прийшов на консультацію чоловік, який виявився колишнім чоловіком Віолетти.
Під час консультації з юристом чоловік наголошував, що примусове виконання рішення суду про стягнення аліментів призведе до автоматичного арешту коштів на його банківських рахунках, що дуже обтяжить його життя в умовах війни.
Юристи бюро під час надання правничих послуг запропонували йому декілька варіантів вирішення питання, в тому числі, крім участі в судовому процесі, запропонували йому спробувати поговорити з колишньою дружиною та добровільно виплатити заборгованість по аліментах за минулі роки, і почати щомісячно сплачувати аліменти.
Олексій дослухався до поради юристів бюро та домовився з Віолетою, виконав свою обіцянку та погасив заборгованість.
А згодом з Міністерства юстиції України до бюро правничої допомоги надійшов лист із заявою жінки про відмову від примусового стягнення аліментів за судовим рішенням іноземного суду.
«Часто звернення до суду — це останній крок у розв’язанні спірних питань. В цьому конкретному випадку колишнє подружжя змогло самостійно владнати своє питання. Ми лише подали до суду заяву про залишення без розгляду клопотання про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду», − наголошує Лариса Вербіло.
* Відповідно до частини третьої статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» особи, які перебувають під юрисдикцією іноземної держави, з якою Україна уклала відповідний міжнародний договір, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу на підставах та в порядку, передбачених відповідним міжнародним договором.
Україна є учасницею ряду двосторонніх та багатосторонніх міжнародних договорів, завдяки яким українські громадяни можуть вирішувати питання стягнення аліментів.
11 березня 2013 року Україна ратифікувала Конвенцію про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання.
З цього часу українські суди можуть, серед іншого, розглядати іноземні судові рішення про стягнення аліментів з-за кордону, відповідно до національного законодавства та допускати стягнення заборгованості аліментів за минулий період.