Громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які мають одну або дві дитини віком до 18 років, теж мають можливість виїхати за межі України під час воєнного стану. Відбувається це за умови вчинення певних юридично значимих дій.
Згідно з абзацом п’ятим частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.
Відповідно до пункту 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою КМУ від 27.01.1995р. №57 у разі введення на території України воєнного стану право на перетин державного кордону також мають інші військовозобов’язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
У листі від 17.03.2022р. №23-6855/0/6-22–Вих “Щодо порядку організації виїзду за кордон на період дії правового режиму воєнного стану” Адміністрація Державної прикордонної служби України вказала органам Держприкордонслужби враховувати, що обмеження щодо заборони на період дії правового режиму воєнного стану виїзду за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років не застосовуються до осіб, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років. Підтверджуючими документами можуть бути: свідоцтво про народження дитини (дітей) + рішення суду про розлучення з визначенням місця проживання з батьком. (підпункт 4) пункту 3 листа).
Згідно зі статтею 109 Сімейного кодексу України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.
Під час укладення договору необхідно враховувати вимоги статті 160 Сімейного кодексу України, а саме:
- місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків;
- місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини;
- якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Таким чином, алгоритм дій наступний:
- батькам укласти письмовий договір щодо здійснення батьківських прав і обов’язків та визначення місця проживання дітей, в якому визначити місце проживання дітей з батьком;
- якщо в договорі необхідно визначити розмір аліментів, то такий договір має бути нотаріально посвідчений;
- якщо дитина досягла десяти років в письмовому договорі чи нотаріально посвідченому договорі має бути зазначена її згода на проживання з батьком;
- якщо дитина досягла чотирнадцяти років в письмовому договорі чи нотаріально посвідченому договорі має бути зазначено, що дитина самостійно визначилась проживати з батьком;
- перед поданням заяви в суд батьки мають сплатити судовий збір в розмірі 496,20 грн., кожен окремо;
- подати до суду заяву про розірвання шлюбу, яка підписується подружжям.
Після спливу одного місяця від дня подання заяви суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, яке набере чинності через тридцять днів.
Консультацію підготував фахівець Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Київській області Геннадій Кукса.