Адвокат Володимир Остапенко за дорученням від 24.04.2014 №017-0000232 здійснював захист клієнта у кримінальному провадженні №42014180150000004, якого вироком Костопільського районного суду від 30.12.2014 року було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.296, ч.4 ст.296, ч.1 ст.121 КК України та призначено остаточне покарання за сукупністю злочинів у вигляді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.
Не погоджуючись із вироком суду першої інстанції, захисник подав апеляційну скаргу, у якій вказав, що судом не розмежовано хуліганство від злочину проти життя і здоров’я, в зв’язку з чим кваліфікація дій клієнта за ч.4 ст.296 КК (хуліганство) є безпідставною та недоведеною.
25.03.2015 колегія суддів судової палати із розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області апеляційну скаргу захисника задовольнила частково, вирок місцевого суду в частині засудження за ч.4 ст.296 КК України скасувала та закрила кримінальне провадження відносно клієнта за ч.4 ст.296 КК на підставі ч.1 п.2 ст.284 КПК України за відсутністю складу кримінального правопорушення. Колегія суддів погодилася із доводами захисника стосовно відсутності у клієнта мотиву на вчинення хуліганських дій, та проаналізувавши положення ст.296 КК та ст.121 КК, прийшла до висновку, що заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому можуть кваліфікуватися в реальній сукупності лише тоді, коли ці дії були поєднані з грубим порушенням громадського порядку і виражали явну неповагу до суспільства.