Щодня Регіональний центр надає десяткам громадян можливість скористатися правом на безоплатного адвоката. Захисника за рахунок держави призначають або на основі звернення особи або через постанову слідчого. Одна з таких постанов надійшла до центру у жовтні 2014 року, це була постанова слідчого про призначення захисника підозрюваному у крадіжці.
Чоловіка затримали і він скористався своїм законним правом на безоплатну правову допомогу та попросив призначити державного адвоката. Для захисту затриманого призначили відомого на Вінниччині адвоката Анатолія Варчука.
Пан Варчук прибув до клієнта і поспілкувавшись з ним, узявся за опрацювання матеріалів справи. Захисник встановив, що чоловіка затримали на автобусній зупинці у сільській місцевості з двома сумками електроінструменту. Підозрюваного обшукали та прикували кайданками до огорожі. Саме в цей час до місця події почали сходитися мешканці села, у яких вночі викрали інструменти. Чоловіку негайно пред’явили підозру у скоєнні грабежу та крадіжки на суму 5000 грн. Далі розпочалося досудове розслідування.
Адвокат Анатолій Варчук наполегливо працював над справою і готувався до суду. На засіданні суду підозрюваний розповів, що перебував у реабілітаційному центрі для лікування від наркотичної залежності. Ввечері він покинув реабілітаційний центр і пішов прогулятися. У парку він зустрів хлопця з дівчиною. Після знайомства пара запропонувала «трохи випити». Під час вживання алкогольних напоїв хлопець з дівчиною запитали у чоловіка, чи не хотів би він зайнятися разом з ними продажем електроінструменту. Щойно після реабілітації, безробітний, без грошей, він одразу погодився, оскільки хотів хоч трохи заробити. Новоспечені знайомі пішли додому, а підозрюваний залишився ночувати у парку на лавці. Вранці пара повернулася з двома сумками, повними електроінструменту, та велосипедом.
Хлопець із дівчиною хотіли дати на продаж, крім інструментів, ще велосипед та досить громіздку мотокосу, проте чоловік погодився взяти лише сумку з менш габаритним товаром. Тому пара провела молодика до зупинки й, обговоривши деталі реалізації товарів та оплати праці, пішла у невідому напрямку. Велосипед і мотокоса так і залишилися неподалік.
Незабаром до зупинки під’їхали працівники поліції, які попросили чоловіка відкрити сумку та показати її вміст, що підозрюваний без вагань і зробив. Працівники правоохоронних органів пропонували «швиденько розібратися»: вмовляли чоловіка взяти вину на себе та вибачитися перед потерпілими, а за це поліцейські обіцяли «віпустити». Не бажаючи мати проблем з поліцією, підозрюваний негайно зробив те, про що просили, і, крім цього, показав працівникам правоохоронних органів, де хлопець з дівчиною сховали велосипед та мотокосу.
Після прилюдних вибачень чоловіка привезли у відділок і почали допитувати, а на прохання надати можливість поспілкуватися із захисником, працівники поліції не реагували. Правоохоронці здійснювали психологічний тиск на чоловіка, а оскільки підозрюваний щойно вийшов з реабілітаційного центру, то він досі перебував під впливом лікарських засобів. Свою вину в скоєному чоловік не визнавав.
У судовому засіданні Анатолій Варчук заявив, що докази обвинувачення не можуть бути прийняті судом, оскільки їх зібрали з серйозними порушеннями закону, а чоловіка допитували без участі захисника. Іще одне порушення, на яке вказав пан Анатолій, стосувалося також порушення порядку впізнання викрадених речей.
Суд встановив, що протокол затримання працівники правоохоронних органів склали на другий день тримання клієнта, а тому фактичний обшук клієнта під час затримання був проведений із грубими порушеннями норм закону України. Докази, які поліціанти здобули з порушенням встановленого порядку, не можуть бути взяті до уваги суду. Згідно із Законодавством України, ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Таким чином, після низки судових засідань і дебатів, Анатолій Варчук виграв справу: рішенням суду чоловіка визнали невинуватим у вчиненні злочинів, та виправдали у зв’язку з недоведеністю його вини.
Довідково:
Кримінальний процесуальний кодекс України
Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Сальдуз проти Туреччини» (заява №3639/02).
Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гефген проти Німеччини» (справа №22978/05).
Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (справа №42310/04).
Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Барбера, Мегессе, і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1988 року (п.146).
Рішення Конституційного Суду України №12рп/2011 від 20.10.2011 року.
Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Барбера, Мессегу та Джабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 року.