Лілія – переселенка. На початку повномасштабного вторгнення, вона разом з своїми двома малолітніми дітьми виїхала з Запорізької області та оселилась у Ковелі на Волині.
Там вони стали на облік як внутрішньо переміщені особи та почали отримувати допомогу на проживання.
У Лілії це було 8 тис. грн на місяць (2 тис. – на неї та по 3 тис. на кожну дитину).
Проте у вересні 2023 року при перевірці у Лілії знайшли депозитний рахунок, сума коштів на якому перевищувала 100 тис. грн, і припинили виплати допомоги їй та її дітям.
Тоді жінка звернулась до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради з проханням поновити виплату допомоги на проживання дітям, однак там їй повідомили, що механізму продовження виплати допомоги на проживання тільки дітям немає.
Вважаючи скасування виплат її дітям протиправним, по допомогу жінка звернулась до системи БПД — Ковельського бюро правничої допомоги.
Оскільки Лідія переселенка – вона має право на безоплатну правничу допомогу зі зверненням до суду. Представляти інтереси Лілії та її дітей доручили головній юристці бюро Анні Капітан.
Юристка подала позовну заяву про визнання протиправним те, що Управління соціального захисту населення припинило виплати. І зобов’язання поновити виплати з дня їх припинення.
Припинивши виплату допомоги на проживання малолітнім дітям, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради, як суб’єкт владних повноважень, не приділив належної уваги якнайкращому забезпеченню інтересів дітей, що призвело до порушення їх права на соціальний захист.
Суд позовну заяву задовольнив повністю, дітям мають відновити виплати.
Ця справа у Єдиному державному реєстрі судових рішень № 140/35219/23
Це рішення суду вплинуло на практику Управління соціального захисту населення. Вони змінили свій підхід до цього питання на користь переселенців та згодом у ще одній схожій справі, поновили виплати на дитину переселенця, не чекаючи рішення суду (справа № 140/1887/24) .
Довідково. В обґрунтуванні позовних вимог, юристка зазначила, що Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затверджений постановою КМУ від 20.03.2022 №322, Постанова КМУ від 11.07.2023 №709 «Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб» дає підстави стверджувати, що дитина є самостійним суб’єктом відповідних правовідносин зі спеціальним статусом – «внутрішньо переміщена особа», а її права, пов’язані з цим статусом, не залежать від виникнення, зміни та/або припинення таких прав у її батьків, інших законних представників.