Пані Наталія – представниця ромської меншини – народила сина, будучи тринадцятирічною. Проте народження хлопчика в органах РАЦС не зареєструвала через те, що через юний вік узагалі не чула про таку процедуру, як державна реєстрація народження.
До 2008 року жінка проживала на території Російської Федерації, з 2009 року – у м. Харкові, а з 2017 року й до сьогодні мешкає в м. Зміїв Харківської області разом зі своїм сином. Йому вже виповнилось 15 років, але він досі не мав жодного документа про своє юридичне існування.
Нарешті пані Наталія вирішила виправити цю ситуацію, і в 2021 році звернулась по допомогу у Зміївське бюро правової допомоги до юриста Олега Десятника. Вона розповіла, що хоче, щоб її син отримав паспорт громадянина України і став повноцінним членом українського суспільства. Однак сама вона впоратися з такою проблемою не може, бо навіть не має базової освіти і не вміє ані писати, ані читати.
Юрист БПД підготував від імені жінки запити до відповідних територіальних підрозділів органів Державної реєстрації актів цивільного стану та Державної міграційної служби України. Після отримання відповідей на них стало зрозуміло, що встановити факт народження пані Наталією свого сина можливо тільки у судовому порядку.
Олег Десятник підготував необхідну заяву про встановлення фактів народження дитини та родинних відносин між матір’ю та сином і 25.10.2021 р. передав на розгляд у Зміївський районний суд Харківської області. На підтвердження факту родинних відносин між заявницею та дитиною судом було призначено молекулярно-генетичну експертизу, яка показала, що пані Наталія може бути біологічною матір’ю неповнолітньої дитини з ймовірністю 99,9998%.
З огляду на висновки експертизи, а також на інші докази, які були досліджені судом, 29 липня 2022 року було постановлено рішення, яким повністю задоволені вимоги жінки, а саме, судом встановлено факт народження сина заявниці. Рішення по справі 621/3051/21 вже набрало законної сили, і клієнтка змогла отримати документи для свого сина.
| Коментар юриста
Представники деяких національних меншин, що проживають в Україні, зокрема ромів, через необізнаність у своїх правах не мають основних документів. Найчастіше це реєстраційний номер облікової картки платника податків (раніше ІПН), свідоцтво про державну реєстрацію актів цивільного стану, свідоцтво про народження. Відсутність таких документів позбавляє доступу до базових послуг, який має основна частина громадян України. Найбільш негативно відсутність ідентифікаційних документів впливає на дітей ромської національності, адже позбавляє їх можливості користуватися фундаментальними правами, що мають у порівнянні з ними інші діти. |
Ця справа у Єдиному реєстрі судових рішень № 621/3051/21.