У листопаді 2016 року до Сарненського місцевого центру з надання БВПД звернулася пані Світлана (ім’я жінки змінене) для захисту своїх прав та законних інтересів шляхом оскарження дій державного виконавця щодо стягнення боргу на її користь.
Пані Світлана розповіла, що 13 червня 2016 року набрало законної сили рішення Сарненського районного суду у справі № 572/1219/16-ц про стягнення з пана Івана (ім’я чоловіка змінене) на її користь 24 тис. 703 грн боргу.
Пізніше був виданий виконавчий лист, який вона пред’явила до Рівненського міського відділу державної виконавчої служби, оскільки боржник проживає у місті Рівне. 29 червня на підставі цього виконавчого листа було відкрите виконавче провадження, однак стягнення не проводилися. Пані Світлана декілька разів зверталася до старшого державного виконавця, на виконанні у якого перебувала справа, і там їй повідомляли, що проводяться усі необхідні виконавчі дії.
У листопаді 2016 року пані Світлана отримала постанову від 04.10.2016 року про повернення виконавчого документу стягувачеві на підставі п.5 ч.1 ст.47 (неможливість встановлення особи боржника та з’ясування його місця проживання) Закону України «Про виконавче провадження». Клієнтка Сарненського місцевого центру була не згідна з цим та вважала дії старшого державного виконавця Рівненського міського відділу ДВС ГТУЮ у Рівненській області незаконними. У відповіді за її зверненням до посадової особи, на виконанні у якої перебувало виконавче провадження, вбачається, що були вжиті заходи лише щодо встановлення наявності у боржника рухомого і нерухомого майна, натомість відомості про те, чи боржник офіційно працевлаштований та чи є у банківських установах відкритті на його ім’я рахунки, відсутні. Також відділ ДВC повідомив про те, що боржник проживає у Волинській області, а відповідно до п.10 ч.1.ст.49 ЗУ «Про виконавче провадження» ця обставина є підставою для завершення виконавчого провадження у зв’язку з направленням виконавчого листа за належністю (за місцем проживання боржника).
Ще одним порушенням законодавства було те, що 04.11.2016 року працівники «Укрпошти» вручили жінці рекомендований лист від Рівненського міського відділу ДВС з поштовим штампом на конверті від 27.10.2016 року. У листі містилася постанова про повернення виконавчого документу стягувачеві від 04.10.2016 року із зазначенням 10-денного терміну на оскарження цієї постанови та права на повторне пред’явлення виконавчого документу до виконання. У зв’язку з тим, що 02.06.2016 року набрав чинності новий Закон України «Про виконавче провадження», який встановлює необхідну умову для стягувачів щодо пред’явлення виконавчого документу до виконання (оплата авансового внеску в розмірі 2 відсотки від суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати), пані Світлана не мала матеріальної можливості пред`явити виконавчий документ до виконання повторно.
Наказом директора №226 на представництво та складання документів процесуального характеру від 07.11.2016 року Сарненський МЦ призначив начальника відділу представництва Марину Дрожжин, яка діяла на підставі довіреності № 37 від 14.11.2017 р. Фахівець центру 11 листопада 2016 року звернулася до Сарненського районного суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця, в якій просила суд визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Рівненського міського відділу ДВС ГТУЮ про повернення виконавчого документу стягувачеві та зобов’язати його відновити виконавче провадження на підставі статті 41 Закону України «Про виконавче провадження».
20 лютого 2017 року завдяки зусиллям начальника відділу представництва Сарненського МЦ ухвалою Сарненського районного суду скаргу на дії старшого державного виконавця задоволено, постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві на підставі п.5 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» скасовано.
Інформація про оскарження винесеної Сарненським районним судом постанови відсутня.