назад

Не платив аліменти понад 4 роки — отримав 134 тисячі гривень пені

Світлана розлучена, сама виховує доньку. Аби забезпечити належне життя своїй дитині, ще перебуваючи у шлюбі, жінка отримала рішення суду про призначення  аліментів на її утримання.

Спочатку чоловік їх справно сплачував, але з 2018 року виплати припинилися. Понад 4 роки дівчинка перебуває на повному утриманні матері.

З того часу батько взагалі не цікавиться донькою, жодного разу не відвідав, не підтримав матеріально.

Коли Світлана стала безробітною, то в інтересах доньки мусила звертатися до суду, щоб притягнути до відповідальності батька дитини за прострочення сплати аліментів.

Вона звернулася до юристів Талалаївського бюро правової допомоги, що на Чернігівщині.

Жінка, як землевласниця, мала право* на вторинну правничу допомогу, тож, представляти її інтереси у суді призначили юристку Талалаївського бюро  правової допомоги Аліну Кошку.

Вона вивчила матеріали справи, склала  та подала до суду позовну заяву про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини. До заяви долучила розрахунок неустойки (пені) — понад 134 тис. грн.

Суд повністю задовольнив заяву. З рішенням суду жінка отримала виконавчий лист. Юристка допомогла їй скласти заяву про пред’явлення виконавчого листа до виконавчої служби за місцем знаходження боржника. Тепер виконавча служба має стягнути заборгованість. 

Довідково. За приписами до ч.1 ст. 196 Сімейного кодексу України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.  

Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: № 747/64/23

*З 3 серпня 2023 року власники земельних ділянок у сільській місцевості не мають права на безоплатну вторинну правничу допомогу. Клієнтка звернулася раніше — до зміни законодавства.