назад
17.02.23

Обов’язок батьків утримувати повнолітніх дітей: підстави виникнення та порядок виконання

Відповідно до частини 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Але трапляються у житті випадки, коли діти, які досягли 18 років, у силу об’єктивних причин усе ще потребують фінансової допомоги та підтримки батьків.

Главою 16 Сімейного кодексу України визначено обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина та виконання цього обов’язку.

Детальніше про обов’язок батьків утримувати повнолітніх дітей розповідає заступниця директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області Олена Іпатенко.

Батьки зобов’язані утримувати своїх повнолітніх дітей за умови, що вони можуть надати матеріальну допомогу, у наступних випадках.

  • Якщо діти є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
    При цьому отримання повнолітнім непрацездатним дочкою/сином доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що вони не потребують матеріальної допомоги.
  • Якщо діти продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними 23 років.
    Право на утримання припиняється у разі припинення навчання (закінчення навчання чи відрахуванням з навчального закладу) і не припиняється на період канікул.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих положень норм Сімейного кодексу України при  розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують  навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов’язкової сукупності таких юридичних фактів:

  • досягнення дочкою, сином віку,  який перевищує 18, але є меншим 23 років;
  • продовження ними навчання;
  • потреба у зв’язку з цим у матеріальній допомозі;
  • наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Способи стягнення аліментів

Аліменти можуть стягуватися у добровільному порядку:

  • за усною домовленістю між батькамидитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі;
  • батьки мають право укластиписьмовий та нотаріально посвідчений договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені Сімейного кодексу України (далі – СК України). Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. У разі невиконання одним із батьків свого обов’язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса;
  • один із батьків може подати за місцем своєї роботи заяву про відрахування аліментівна дитину у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві.

 За відсутності домовленості між батьками, аліменти можуть стягуватися у судовому порядку

Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів.

! При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати (постанова Верховного Суду від 16.02.2022 у справі № 381/2423/20).

 Розмір аліментів на дитину (має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини):

мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;

мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

 

При визначенні розміру аліментів суд враховує:

  • стан здоров’я та матеріальне становище дитини;
  • стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;
  • наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
  • наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
  • доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
  • можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином;
  • інші обставини, що мають істотне значення.

! При визначенні розміру аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження (постанова Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №308/4214/18).

Суд не обмежується розміром заробітку/доходу платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток/ дохід і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом змінено –  зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами.

За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв’язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Припинення права на аліменти на дитину у зв’язку з набуттям права власності на нерухоме майно

Той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

 

Якщо виникли додаткові питання правового характеру, отримати усну правову консультацію можна у контакт-центрі системи БПД телефоном: 0 800 213 103 (дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів безкоштовні, юристи на лінії з понеділка по п’ятницю з 08.00 до 19.00, у суботу та неділю з 09.00 до 18.00.
Для з’єднання з оператором у голосовому меню натисніть 3).

Номер для дзвінків з-за кордону +38 (044) 363 10 41 (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв’язку).

Усі сервіси системи БПД за посиланням: https://linktr.ee/legalaid.gov.ua.