Сергій Михайлович сприйняв новину про початок війни як, мабуть, більшість українців – зі злістю на ворога та страхом за долю рідних. Через деякий час до цих переживань додався стрес через втрату єдиного джерела існування – пенсії. Адже в березні сума пенсії була менше, ніж зазвичай, а в квітні і травні він не отримав взагалі нічого.
З проханням розібратися у ситуації він прийшов до юристки Захарівського бюро правової допомоги Наталії Заболотної.
Під час консультування Сергій Михайлович розповів, що живе один, донька з онуками далеко, допомогти йому нікому. Коли в квітні він не отримав звичайного повідомлення про зарахування пенсії на картку то подумав, що це пов’язано з війною, коли гроші не прийшли й наступного місяця – не на жарт стривожився. А звернутися до юристів вирішив після того, як дізнався від сусіда, що пенсії та інші соціальні виплати всім пенсіонерам приходять вчасно.
Наталя Заболотна з’ясувала, що рахунок Сергія Михайловича було заблоковано постановою приватного виконавця у зв’язку з виконавчим написом нотаріуса.
Найперше, що ми зробили – звернулися до банку із заявою в якій просили повернути кошти, що були заблоковані, адже на час воєнного стану законом припинено звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника”, – коментує Наталія Заболотна.
Того ж дня пенсія за два місяці була виплачена.
Після цього необхідно було вирішити питання з причиною блокування рахунку – власне самим виконавчим написом, адже після скасування режиму воєнного стану знову б почалися стягнення з пенсії Сергія Михайловича, оскільки заборона звернення є тимчасовою. Крім того, пенсіонер категорично заявляв, що боргів в жодному банку чи кредитній установі не мав.
Для надання допомоги в питанні визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню було призначено адвоката, що співпрацює з системою БПД Вадима Твердохліба.
Ознайомившись з паперами, Вадим Твердохліб встановив, що спірний виконавчий напис винесено на підставі кредитного договору ще 2007 року, який Сергій Михайлович повністю погасив. Проте в документах містилася вимога погасити майже 17 тисяч гривень – 3700 грн заборгованості за кредитом, близько 12 000 грн заборгованості по несплачених відсотків та більше як 1 000 грн – кошти за вчинення виконавчого напису.
Єдиним способом виправити ситуацію було звернення до суду. У позовній заяві адвокат зазначив, що строк вчинення виконавчого напису, який становить 3 роки, вже сплив та, що кредитний договір не був нотаріально посвідчений і, відповідно, нотаріус не мав законних підстав для вчинення виконавчого напису. Крім того, нотаріусом було проігноровано обов’язковий етап винесення виконавчого напису, а саме – письмове повідомлення Сергія Михайловича про наявність заборгованості.
Все це дало підстави просити суд визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню. Суд погодився з нашою позицією та ухвалив позитивне для Сергія Михайловича рішення”,- розповідає Вадим Твердохліб.
Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень № 517/425/22