Наприкінці минулого року до Жовтоводського бюро правової допомоги звернулася пенсіонерка Валентина К*. Виявилось, що на її картковий рахунок для виплати пенсії було накладено арешт на підставі постанови державного виконавця. Підставою ж для винесення постанови став виконавчий напис приватного нотаріуса КМНО. Таким чином, жінка повністю залишилася без засобів для існування.
Юрист Жовтоводського бюро Марк Веремейчик зібрав усі необхідні документи, докази та підготовив до суду позовну заяву про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. У заяві фахівець зазначив, що жодних кредитних договорів з відповідачем по справі громадянка не підписувала та жодних коштів від них не отримувала. Таким чином виконавчий напис вчинено незаконно і без підстав, за відсутності необхідних документів, визначених законом, якими підтверджується безспірність заборгованості. Також жодних попереджень чи вимог від відповідача не надходило. У зв`язку з чим жінку було позбавлено можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборговані. Та можливості або оспорити вимоги відповідача або ж виконати їх. Що не може свідчити про безспірність заборгованості, пред`явленої до стягнення.
Правовий аспект
Відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до п. 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Нотаріус же при вчиненні виконавчого напису керувався тільки розрахунком заборгованості, підготовленим працівниками банку, що не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача. Вказана обставина підтверджується копіями документів, наданих нотаріусом до суду, на підставі яких він вчинив виконавчий напис. Виписки із особового рахунку боржника серед цих документів не було.
Крім того, нотаріус не перевірив факт отримання боржником вимоги про усунення порушення кредитних зобов`язань та копію повідомлення про відступлення права грошової вимоги.
Таким чином Валентина К* не отримувала вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитними договорами шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. Нотаріус, в свою чергу, не перевірив надіслання такої вимоги і отримання її позивачем, що унеможливило подання останнім нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.
Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, чим порушив норми ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», п.284 Інструкції.
Суд розглянувши заяву про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та надані докази, виніс рішення про задоволення заяви та визнав виконавчий напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Після вступу рішення в закону силу, державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження та зняття арешту з рахунку пенсіонерки. Після цього громадянка змогла зняти свої кошти з пенсійного рахунку.