Після розірвання стосунків та розлучення у колишнього подружжя виникає ряд спірних питань. Одне з найболючіших та проблемних – поділ майна. В першу чергу варто розуміти, що факт розірвання шлюбу не впливає на факт перебування майна у спільній власності подружжя. Після розірвання сімейних відносин, колишні чоловік та дружина залишаються співвласниками майна, придбаного до розлучення.
Згідно загального правила, статті 60 Сімейного кодексу України , набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Таким чином, майно, яке придбалось в шлюбі, є спільною власністю подружжя, незалежно від того, на кого воно формально зареєстроване. Варто зауважити, що інститут спільної сумісної власності поширюється на майно подружжя, не зважаючи на те, що один з них міг не мати самостійного заробітку чи доходу, з поважних причин.
Також українське законодавство чітко розрізняє право особистої приватної власності чоловіка або дружини, або спільну сумісну власність подружжя.
Зокрема в ст. 57 Сімейного кодексу України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:
- майно, набуте до шлюбу;
- майно, набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в спадщину;
- майно, набуте за час шлюбу за кошти, які належали їй, йому особисто;
- житло, набуте за час шлюбу внаслідок його приватизації;
- земельну ділянку, набуту за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки.⠀
Які ж строки поділу майна?
У Цивільному кодексі України, стаття 256, встановлено, що позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Один із подружжя може звернутись з позовом до суду про поділ майна, перебуваючи у шлюбі. Згідно статті 72 Сімейного кодексу України позовна давність у такому випадку не застосовується.
Зовсім інше, коли мова йде про поділ майна, після розірвання шлюбу. У такому випадку строк звернення до суду становить три роки і обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.
Важливо! Не варто прирівнювати момент розірвання шлюбу із моментом початку перебігу строку позовної давності щодо вимог про поділ майна.
Обов`язок доведення часу, з якого одному із подружжя стало відомо про порушення його права, покладається на позивача.
Якщо жоден з колишньої пари не заперечує право іншого на частку у спільному майні, не перешкоджає користуватись таким майном, то й підстав для звернення до суду немає, а відтак не починає свій перебіг строк позовної давності.
Один із способів захистити подружжя від майбутніх суперечок щодо того, яке майно є спільним, а яке — особистою власністю одного з подружжя, може бути укладення шлюбного договору. Цей інструмент не лише вирішить майнові відносини подружжя під час шлюбу, але й попередить можливі судові тяганини щодо поділу майна на випадок розлучення.
Юридичну консультацію підготувала фахівчиня
РЦ з надання БВПД у Вінницькій області
Анастасія Семенюк