Сергій Ч. звернувся до Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з проханням скласти позовну заяву про позбавлення батьківських прав та представлення його інтересів у суді.
Призначений адвокат Капара В.І. узгодила із Сергієм Ч. його правову позицію у справі та в інтересах позивача звернувся до Новозаводського районного суду м. Чернігова та здійснював представництво інтересів клієнта.
28 липня 2022 року заочним рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова позов було задоволено, відповідачку було позбавлено батьківських прав відносно її малолітньої дитини.
На які норми закону посилатись в подібних ситуаціях.
Відповідно до частини 8 статті 7 Сімейного кодексу України (далі – СК України) регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, як то передбачено пунктом 2 частини першої статті 164 СК України.
Позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
В судовому засіданні на підставі наявних у справі доказів встановлено, що відповідач не виконує своїх обов`язків з виховання дитини, оскільки на протязі останнього року вона свідомо ухиляється від утримання та спілкування з нею, а відтак на підставі пункту 2 частини першої статті 164 СК України, з урахуванням висновку органу опіки та піклування, має бути позбавлена батьківських прав.