назад

Примусове стягнення заборгованості, або як не стати заручником кредитних зобов’язань

Напевно кожен із нас замислювався про швидкі гроші на покупку техніки, закінчення ремонту житла, на лікування батьків чи на навчання дітям. Та часто окрім кредитних коштів виникає ряд зобов’язань, замало погасити кредит частинами чи повністю, варто також  звірити з банком, чи усі кошти ви повернули та отримати документи від фінансової установи, які підтверджують, що заборгованості у вас немає. Адже навіть невелика сума, яку ви взяли та забулись погасити, може створити неприємну ситуацію у майбутньому-від нарахування відсотків за користування кредитом, штрафних санкцій, пені за невиконання зобов’язань перед підприємствами. Більше того виконавчий напис нотаріуса може бути надісланий за місцем вашої роботи, у якому зазначатиметься про примусове стягнення коштів із заробітної плати.

Наступна історія піде про пана Михайла, який звернувся за правовою допомогою до сектору “Вінницького бюро правової допомоги” Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Повідомив фахівців, що отримав виконавчий напис нотаріуса про стягнення з нього заборгованості по взятому кредиту, у розмірі 9665 гривень, проте не погоджується з ним і має намір звернутись до суду.

Михайло також вказав, що неодноразово повідомляв фінансову установу про те, що він проходить з листопада військову службу за контрактом та є військовослужбовцем офіцерського складу, який згідно ротації перебуває у зоні АТО, що, на підставі ЗУ “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” є підставою про припинення нарахування відсотків, штрафів та пені. Проте відповідач здійснив нарахування відсотків. Листи від фінансової установи про те, що заборгував кошти банку, пан Михайло на свою поштову адресу не отримував, у  виконавчому написі вказана невірна адреса, за якою він ніколи не проживав.

За дорученням Вінницького місцевого центру клієнту призначено адвоката-Едуарда Каленяка. Вислухавши клієнта, адвокат склав відповідний позов,  долучив надані паном Михайлом докази та направив справу до суду.

Ухвалою суду відкрито провадження по справі та призначено дату та час розгляду, без виклику сторін, та  надано відповідачу строк для подання до суду відзиву на позов. Фінансова установа у своєму відзиві вказала, що  пан Михайло отримав кредит у розмірі 1500 гривень строком на 30 днів, шляхом перерахування на його картку. Розмір заборгованості змінився з дати вчинення виконавчого напису нотаріусом з врахувань погашень зі сторони клієнта, та становить лише 250,40 гривень.

Ухвалою суду з Київського державного нотаріального архіву були витребувані  засвідчені копії документів нотаріальної справи щодо вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису. З архіву суд отримав лист, що документи знаходяться на стадії звірки та передачі до архіву, тому не можуть бути надіслані.

Суд не отримав копії документів нотаріальної справи і від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, а згідно відкритої інформації Міністерства юстиції України дізнався про анульоване свідоцтво нотаріуса, який вчинив нотаріальний напис.

У результаті, суд ухвалив проводити розгляд справи за наявними у матеріалах справи доказами та дійшов висновку, що пан Михайло брав кредит у ТОВ “ФК “Фінанс Інновація”. Загальна сума, що підлягає стягненню становить 9665 гривень, із врахуванням плати за вчинення виконавчого напису. Постановою приватного виконавця накладено стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та на усі інші доходи пана Михайла.

Для вчинення виконавчого напису нотаріус мав отримати від стягувача необхідний пакет документів, відповідно до Переліку та вчинити нотаріальні дії. У свою чергу нотаріус не володіє інформацією щодо наявності чи відсутності спору між сторонами. Для отримання виконавчого напису за кредитним договором, стягувач мав надати оригінал кредитного договору, та засвідчену виписку з рахунка боржника із зазначенням сум заборгованості, відповідно до Постанови КМУ №662, яка набула чинності 10 грудня 2014 року.

Проте нотаріус при вчиненні виконавчого напису, не врахував, що Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 р в справі №826/20084/14 визнано нечинним та скасовано пп..1,2 постанови КМУ №662, а відтак Перелік діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріусом на нотаріально не посвідченому договорі, тобто виконавчий напис було вчинено в період часу, коли законодавством не була передбачена можливість вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, укладеного в простій письмовій формі, отже, приватний нотаріус не дотримався ст. 87, 88 ЗУ “Про нотаріат” та Переліку документів та порушив порядок вчинення виконавчого напису.

Виходячи з вищезазначеного, суд вирішив позов пана Михайла задовільнити та стягнути з відповідача на його користь 908 гривень судового збору.

Ця  справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень за № 127/19470/21

Довідково: 

ЗУ “Про нотаріат”

Перелік документів, за яким стягнення заборгованості проводиться у беспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою КМУ від 29 червня 1999 року за №1172 , згідно якої стягнення кредитної заборгованості відбувається на підставі виконавчих написів за нотаріально посвідченими угодами.

Постанова КМУ від 26 листопада 2014 року № 662 “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у беспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів” (набула чинності 10 грудня 2014 року).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 р в справі №826/20084/14 визнано нечинним та скасовано пп..1,2 постанови КМУ №662, а відтак Перелік діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріусом на нотаріально не посвідченому договорі.

Велика Палата Верховного Суду 21.09.2021 року у справі №910/10374/17  ухвалила постанову в якій зазначила, що подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі N 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: “Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі N 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв’язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника”.