Часто люди помилково думають, що досягнувши успіху в процесі розгляду судової справи по стягненню аліментів їх питання вирішене та всі труднощі залишаються позаду. У разі, якщо відповідач не виявляє бажання самостійно виконувати судове рішення до справи залучається Державна виконавча служба. Здавалося б виконання судового рішення у надійних руках, однак і тут можуть виникати проблемні питання, такі як бездіяльність державного виконавця.
Пані Тетяна перебувала з паном Данилом в законному шлюбі, в якому народилось 2 діток. У 2018 році подружжя розлучилось. Жінка подала позови до Вінницького міського суду про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей та утримання її, до досягнення молодшою дитиною 3 років. Суд виніс рішення про щомісячне стягнення аліментів на утримання дітей у розмірі 1/3 частки доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, стягнення на користь колишньої дружини 1/8 частини із всіх видів заробітку (доходу) на її утримання до досягнення молодшою дитиною 3-річного віку. Відповідно був виданий виконавчий лист та відкрито виконавче провадження.
У 2019 р боржник переїхав з Вінницької області, тож виконавча справа перейшла за новим адресом проживання боржника . У зв’язку з тим, що пан Данило проходив службу у в/ч документи виконання рішення суду направлені до даної установи. Того ж дня, у звʼязку із наявною заборгованістю зі сплати аліментів виконавець виніс постанови про тимчасове обмеження боржника (виїзду за кордон, обмеження у полюванні та користуванні зброєю, транспортними засобами). Однак дані дії не принесли ніякого результату і рішення суду в частині сплати аліментів залишалось невиконаним.
Тоді пані Тетяна прийняла рішення, звернутися до Вінницького міського суду зі скаргою на дії державного виконавця. Ухвалою суд задовільнив скаргу позивачки та зобов’язав державного виконавця вжити у виконавчому провадженні заходів спрямованих на перевірку, виявлення та встановлення майна, майнових прав та доходів боржника. Час йшов, а рішення суду так і не виконувалось. Через 2 місяці, пані Тетяна звернулась із заявою до ДВС щодо виконання ухвали Вінницького міського суду, однак відповідь не отримала. Ще декілька місяців очікування і жінка зателефонувала на гарячу лінію, де їй повідомили, що перевірка майнового стану боржника за місцем проживання лише ніби планується за декілька днів.
У пошуках допомоги, для досягнення справедливості, Тетяна звернулась до Вінницького бюро правової допомоги № 1, де їй призначили захисника. Дослідивши матеріали, адвокат системи безоплатної правової допомоги порадив скласти скаргу до Вінницького міського суду на бездіяльність державного виконавця, а також зобов’язати його вчинити заходи спрямовані на перевірку, виявлення та встановлення майна за місцем проживання відповідача.
Відповідно до частини 8 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника в 10-денний строк з моменту відкриття відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше раз на 2-3 тижні – щодо виявлення рахунків боржника, не рідше раз на 3 місяці – щодо виявлення рухомого, нерухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Суд зазначив, що також було порушено ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець при примусовому виконанні рішення не вчинив своєчасно та в повному обсязі виконавчі дії для належного виконання рішення суду.
Рішенням суду скаргу позивачки задоволено повністю, бездіяльність державного виконавця визнано протиправною. Також суд зобов’язав державного виконавця вчинити дії спрямовані на перевірку, виявлення та встановлення майна за місцем проживання боржника.
Справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень №127/14169/18