Управління праці та соціального захисту населення позивалося до пані Марії, вимагаючи стягнути з жінки 32 тис. грн безпідставно отриманих коштів у вигляді допомоги на проживання внутрішньо переміщеної особи.
В обґрунтуванні цього позову зазначається, що в період з листопада 2022 року по лютий 2023 року жінці та її двом дітям нараховувалася та виплачувалася допомога на проживання як внутрішньо переміщеній особі, яка перемістилася з Миколаївської територіальної громади, що на Сумщині, як території, розташованої в районі бойових дій, до Охтирської територіальної громади. Проте з 23.10.2022 року Миколаївська громада виключена з переліку територій, розташованих в районні воєнних (бойових) дій, отож подальше отримання грошової допомоги цією родиною — неправомірне.
Марія не погодилася з цією аргументацією і звернулася по допомогу до Охтирського бюро правничої допомоги.
Вона, як внутрішня переселенка, має право на безоплатну вторинну правничу допомогу.
Представляти її інтереси у суді доручили юристці Вікторії Габор.
Вона проаналізувала доводи та аргументи позивача, узгодила правову позицію з Марією, склала та подала до суду відзив на позов, який зокрема аргументувала нормами Цивільного кодексу України, правовими висновками Верховного суду України, практикою Європейського суду з прав людини.
У відзиві акцентувала увагу на тому, що позивач не довів факт недобросовісних дій з боку її клієнтки, які б сприяли неправомірному нарахуванню грошової допомоги від держави. Також позивач не довів наявність рахункової помилки, яка б давала підстави для повернення набутих коштів.
Юристка наголошувала, що за весь час перебування Марії на обліку як ВПО, вона не змінювала місце проживання, подала достовірні відомості про себе та членів своєї сім’ї.
Отож, суд взяв до уваги позицію обох сторін та відмовив Управлінню праці та соціального захисту населення у задоволення позову.
Таким чином, права та інтереси пані Марії були захищені від безпідставного стягнення 32 тис. грн.
«Дуже часто державні органи подають позови про стягнення надміру виплачених грошових коштів, зокрема пенсій, субсидій, різного роду соціальних допомог від держави тощо. Однак, здебільшого державні органи намагаються перекласти відповідальність за власну помилку, допущену своєю уповноваженою особою, на незахищених громадян, як отримувачів коштів. Тому в таких справах важливо довести, що помилки, допущені органами державної влади, не мають компенсуватися за рахунок людини, що отримує допомогу», — зазначає Вікторія Габор.
Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: № 587/3410/23.