назад

Співмешкання не звільняє від відповідальності за домашнє насильство

18 років Юлія живе з Іваном без реєстрації шлюбу. Уже кілька років Іван часто вживає алкогольні напої, після чого агресивно ставиться до жінки, лається, принижує, залякує, тисне психологічно та погрожує застосувати фізичне насильство.

Юлія кілька разів зверталася до поліції, після чого кривдника притягали до адміністративної відповідальності, але це не змінило ситуацію.

Жінка продовжувала нервувати та потребувала допомоги психолога. Вона намагалися порозумітися з Іваном, та марно. Його ставлення погіршувалося, дійшло до того, що вона почала боятися, що його погрози фізичним насильством будуть реалізовані.

Улітку Юлія двічі зверталася до поліції. Щодо Івана винесли терміновий заборонний припис із вимогою залишити місце проживання (перебування) постраждалої, а також наклали заборону протягом 10 діб перебувати з нею разом у місці її проживання та у будь-який спосіб контактувати. 

Але й це не допомогло.

Юлія звернулася до Шосткинського бюро правової допомоги.

Оскільки постраждалі від домашнього насильства мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу (допомогу зі зверненням до суду), представляти інтереси Юлії у суді призначили адвоката, що співпрацює з системою БПД, Сергія Морока.

«Клієнтка була переконана, що домашнє насильство триватиме та боялася тяжких наслідків для свого здоров’я, тому і звернулася за допомогою до системи БПД. Оскільки попередні заходи, вжиті поліцією та судом до кривдника, були неефективними», — коментує адвокат Сергій Мороко.

Адвокат, погодивши правову позицію з Юлією, підготував заяву до суду, в якій просив вжити заходи тимчасового обмеження прав Івана та видати обмежувальний припис.

Суд взяв до уваги обставини справи та надані докази, заяву задовольнив та видав щодо кривдника обмежувальний припис. Ним Івану на 6 місяців заборонено: 

  • перебувати в місці спільного проживання/перебування з Юлією;
  • наближатися на відстань менше 300 метрів до її місця проживання;
  • розмовляти з нею телефоном, писати або контактувати через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб;
  • особисто і через третіх осіб розшукувати її, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці невідомому йому.

Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень № 589/4651/23