Понад 10 років тому Ольга разом з двома сестрами успадкувала земельну ділянку після смерті батька.
Три сестри отримали свідоцтва про право на спадщину за законом, а відповідно і по 1/3 частки батьківської власності.
Після чого сестри Ольги звернулися до державного реєстратора та отримали державні акти на право власності на земельні ділянки, сформовані з успадкованого від батька земельного паю. Сама ж Ольга цього одразу не зробила.
Через кілька років вона все ж таки пішла до державного реєстратора але отримала відмову у проведенні реєстраційних дій щодо успадкованої частки земельної ділянки.
Виявилося, що після того, як її сестри оформили свої частки, залишок від успадкованого земельного паю, зареєстровано в Державному земельному кадастрі під кадастровим номером, який відрізняється від номера ділянки, зазначеного в свідоцтві про спадщину.
Таким чином, кадастрового номеру, якому відповідала батьківська земельна ділянка, вже не існує.
Щоб виправити ситуацію Ольга звернулася до Барвінківського бюро правової допомоги, що на Харківщині.
Середньомісячний дохід жінки не перевищує розміру двох прожиткових мінімумів, а отже вона має право на безоплатну допомогу із зверненням до суду.
Представляти її інтереси у суді доручили юристу Олександру Пісковському.
Він склав та подав до суду позовну заяву про визнання права власності на земельну ділянку.
«Оскільки земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, вирішуються виключно судом, за відновленням порушеного права ми звернулися саме до суду», – коментує Олександр Пісковський.
Суд, взявши до уваги обставини справи та покази свідків – сестер клієнтки, задовольнив позовні вимоги Ольги в повному обсязі та визнав її право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Ця справа в Єдиному реєстрі судових рішень: № 611/495/23.
Довідково. Відповідно до Конституції та законодавства України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 386 Цивільного кодексу України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб’єктів права власності. Таким чином, непорушність права власності є беззаперечною.
Крім того, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.