До Броварського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги дуже часто звертаються клієнти з питаннями в чому відмінності між спадковим договором, заповітом та договором дарування. На це питання відповість більш детально завідувач сектору «Броварське бюро правової допомоги» відділу безоплатної правової допомоги Броварського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги – Марина Губська.
Основною спільною ознакою для вище вказаних правочинів є те, що особа, яка бажає їх укласти, повинна бути дієздатною на момент їх укладання.
Заповіт – це особисте розпорядження фізичної особи з повною цивільною дієздатністю на випадок своєї смерті. Заповіт буває 3 видів: заповіт з умовою, секретний та заповіт подружжя.
Договір дарування – це двосторонній правочин, за яким одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Спадковий договір – це коли одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.
Чи можна укласти заповіт через представника?
Ні, не можна. Таке право на заповіт реалізовується особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається. Відповідно до ст. 37 ЗУ «Про нотаріат», ст. 1251 ЦКУ, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування. За кордоном посвідчення заповіту здійснюють відповідні консульські або дипломатичні установи (ст. 38 ЗУ «Про нотаріат»). В інтересах громадян, яким обставини не завжди дозволяють звернутися до нотаріальної контори, закон покладає на певних посадових осіб обов’язки по посвідченню заповіту, який у цих випадках прирівнюється до нотаріального (ст. 40 ЗУ «Про нотаріат», ст. 1252 ЦКУ) та посвідчуються при свідках. Дані особи зобов’язані негайно передати по одному примірнику посвідчених ними заповітів у державний нотаріальний архів за місцем проживання заповідача.
А чи можна укласти договори спадкування та дарування через представника?
Так, ці договори від імені відчужувача/дарувальника може укласти його представник. Звертаємо увагу, що доручення на укладення договорів спадкування/дарування, в якому не встановлено імені обдаровуваного/набувача, є нікчемним.
У якій формі укладаються договори спадкування, дарування та заповіт?
Договір спадкування укладається:
- у письмовій формі і підлягає нотаріальному засвідченню;
- на майно, визначене в спадковому договорі, нотаріус, що засвідчив цей договір, накладає заборону відчуження. Це майно не можна заповісти, продати або відчужувати в інший спосіб.
Договір дарування залежно від предмету договору може бути укладений:
- усно, наприклад, при даруванні предметів особистого користування та побутового призначення;
- у письмовій формі, наприклад, при даруванні валютних цінностей між фізичними особами на суму, яка перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян,
- у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню, коли предметом договору є нерухомі речі.
Заповіт складається:
- у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення;
- заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо фізична особа у зв’язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє (ч. 4 ст. 207 ЦКУ). Особа, на користь якого заповідається майно, не вправі підписувати його за заповідача.
Якщо заповідач неписьменний або сліпий, нотаріус прочитує йому текст заповіту, про що на заповіті робиться відповідна відмітка. Якщо сліпий громадянин письменний, він сам підписує заповіт. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках.
В умовах воєнного стану постановою КМУ «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 року № 164 далі – Постанова) були внесені зміни до порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами. Нотаріус може посвідчити заповіт, внести до нього зміни або скасувати його, навіть якщо він не має доступу до Спадкового реєстру. У такому разі відомості в Спадковий реєстр вносяться протягом 5 робочих днів після відновлення доступу до реєстру.
На період дії воєнного стану заповіти військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, які залучені до забезпечення безпеки та оборони нашої держави проти збройної агресії РФ (повний перелік осіб зазначений в п. 4 Постанови), можуть посвідчуватись командиром (начальником) цих формувань або органів, або уповноваженою ним особою.
Такі заповіти через Генеральний Штаб ЗС, Міноборони, правоохоронний (спеціальний) або інший орган надсилаються до Мін’юсту чи його територіального органу для забезпечення їх реєстрації нотаріусами в Спадковому реєстрі.
Командири (начальники) при посвідченні заповітів керуються Порядком посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, який затверджений постановою КМУ від 15.06.1994 року № 419.
Так само, як і в мирний час, заповіт особи, яка перебуває на лікуванні, має право посвідчити головний лікар, його заступник з медичної частини або черговий лікар, а також начальник госпіталю (стаття 40 Закону України «Про нотаріат»).
Отже, основні відмінності укладення вищезгаданих правочинів наступні.
- Заповіт укладається у письмовій формі, підписується особисто заповідачем. Заповіт є односторонньою угодою, правові наслідки якого настають лише після смерті заповідача. Оскільки при житті спадкодавця складений ним заповіт не покладає на нього будь-яких правових обов’язків стосовно спадкоємців і не створює будь-яких прав для останніх, заповідач вправі в будь-який час його скасувати або змінити.
- Договір спадкування може бути укладений через представника відчужувача. Набувач за спадковим договором може бути зобов’язаний вчинити певну дію як майнового, так і немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття. Майно, визначене в спадковому договорі, не можна заповісти, продати або відчужувати в інший спосіб так як нотаріус, що засвідчив цей договір, накладає заборону відчуження. Подати позов про розірвання спадкового договору у зв’язку з невиконанням (неналежним виконанням) набувачем своїх зобов’язань може тільки сам відчужувач.
- Договір дарування також може бути укладений через представника дарувальника. Залежно від предмету договору може бути укладений як письмово так і усно. Належить до безоплатних правочинів, за умовами якого обдаровуваний не має перед дарувальником будь-якого зобов’язання матеріального характеру. Договір дарування вважається укладеним з моменту передання майна, окрім випадків, коли дарувальник зобов’язується передати обдаровуваному майно у майбутньому. Момент набуття права власності за договором визначений стаття 334 ЦК України, залежно від предмету договору. Тобто право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню.