law book and gavel
Суть справи
Виправдувальний вирок
Опис фабули, хід справи та результат
Адвокат Кравченко Олександр Сергійович на підставі доручення виданого Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Миколаївській області від 23.08.2018 року № 014-00021014 надавав правову допомогу громадянину Т., військовозобов’язаному, раніше не судимому, учаснику бойових дій.
Громадянин Т. обвинувачувався у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України (носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу), санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
Позиція захисту полягала в тому, що досудове розслідування проведено неналежним органом досудового розслідування, не за місцем вчинення злочину та з суттєвими порушеннями прав і свобод громадянина Т., а тому докази в наданому кримінальному провадженні є недопустимими.
Також, захисник Кравченко О. звернув увагу суду на той факт, що місце вчинення злочину, яке зазначене в обвинуваченні, не знайшло свого підтвердження. Неконкретність обвинувачення, його формалізм, поверховість не надають змоги встановити конкретні обставини справи; перевірити, в яких саме діях виявилися ті чи інші елементи об’єктивної сторони складу злочину.
Суд погодився з позицією захисту щодо того, що відсутність належного процесуального оформлення вилучення боєприпасів позбавила орган досудового розслідування можливості провести таке розслідування легітимно. За таких обставин всі здобуті в наданому кримінальному провадженні докази не можуть бути визнані допустимими.
З огляду на норми закону, встановивши, що було допущене порушення права підзахисного Т. на захист від самовикриття, в результаті чого були отримані відомості, що стали підставою для початку кримінального провадження, суд визнав всі докази в наданому кримінальному провадженні недопустимими.
За наведеного вище, виходячи із загальних засад кримінального судочинства про верховенство права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків, дослідивши та оцінивши докази, надані стороною обвинувачення в їх сукупності, суд прийшов до висновку про те, що під час судового розгляду не доведено вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим, а тому на підставі п.2 ч.1 ст. 373, п.3 ч.1 ст. 284 КПК України громадянина Т. слід виправдати та визнати невинуватим.