До центрів та бюро правової допомоги надходять не поодинокі звернення щодо можливості використання відпусток у період воєнного стану.
Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ.
Законом України «Про відпустки» передбачено такі види додаткових відпусток:
- щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці (стаття 7);
- щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці та її тривалість (стаття 8);
- додаткові відпустки у зв’язку з навчанням (статті 13, 14 і 15 цього Закону), до яких відносяться: відпустка у зв’язку з навчанням у середніх навчальних закладах, відпустка у зв’язку з навчанням у професійно-технічних навчальних закладах, відпустка у зв’язку з навчанням у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі;
- інші додаткові відпустки, передбачені законодавством, до яких можна віднести додаткову відпустку окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності;
- соціальна додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» діє протягом воєнного стану, введеного відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, та втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану.
Яка тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки та додаткових відпусток в умовах воєнного стану?
За статтею 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні.
Вказана норма законодавства стосується обмеження лише тривалості окремого виду відпустки: щорічної основної оплачуваної відпустки та не містить ніяких вказівок щодо обмежень у наданні додаткових відпусток.
Отже, норми щодо трудових відносин під час війни не обмежують права працівника на одержання щорічних додаткових та інших відпусток, передбачених законодавством.
Чи може роботодавець відмовити у наданні відпустки під час воєнного стану?
У той же час, у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Таким чином, і в період дії воєнного стану працівники мають право скористатися додатковою відпусткою, якщо на них не поширюються обмеження, пов’язані із воєнним станом в Україні щодо залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» не призупиняє і не скасовує норму статті 9-1 КЗпП, згідно якої підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові, порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.
Державна служба України з питань праці надала роз’яснення, згідно якого роботодавець має право надати працівнику в період дії воєнного стану відпустку тривалістю понад 24 календарних днів за рахунок власних коштів. Надання відпустки більшої тривалості є правом, а не обов’язком роботодавця.
Чи компенсуються не використані відпустки при звільненні?
Правила компенсації відпусток під час воєнного стану не змінилися, хоча для деяких працівників зменшилася тривалість щорічної основної відпустки, яку вони можуть використати. При звільненні працівника роботодавець виплачує грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (ст. 24 Закону про відпустки).
Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, різниця днів відпустки не втрачається, а має бути надана після закінчення дії воєнного стану.
Про це зазначає Мінекономіки на своєму офіційному сайті у коментарі до Закону № 2136. Отже, якщо у працівника є право на щорічну основну відпустку тривалістю більше 24 календарних днів, але через обмеження під час дії воєнного стану працівнику було надано тільки 24 календарних дні цієї щорічної основної відпустки, то після закінчення воєнного стану працівнику мають бути надані невикористані дні цієї відпустки або за них може бути виплачена грошова компенсація при звільненні або без звільнення.
При звільненні щорічну основну відпустку компенсують з огляду на її тривалість у мирний час.
Як враховуються святкові дні, що припали на період відпустки в умовах воєнного стану?
Під час дії воєнного стану не застосовується норма ст. 73 КЗпП, якою визначено перелік святкових і неробочих днів (ч. 6 ст. 6 Закону № 2136). А тому під час воєнного стану не застосовується норма ч. 2 ст. 5 Закону про відпустки: святкові та неробочі дні (стаття 73 Кодексу законів про працю України) при визначенні тривалості щорічних відпусток та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи АI групи (стаття 19 цього Закону), не враховуються.
Висновок, якщо під час воєнного стану на період щорічної (основної або додаткової) відпустки або соціальні відпустки на дітей (ст. 19 Закону про відпустки) припали дні, визначені у ст. 73 КЗпП як святкові, то у тривалості цих відпусток їх слід враховувати як звичайні календарні дні.
Чи змінився порядок надання і оформлення щорічних відпусток, соціальної відпустки на дітей та інших видів відпусток?
Закон № 2136 не містить спеціальних приписів стосовно порядку надання і оформлення відпусток, то застосовуються загальні правила, визначені КЗпП і Законом «Про відпустки». Тому на час воєнного стану порядок оформлення і надання щорічних відпусток, соцвідпустки на дітей та інших видів відпусток залишається як і за мирних часів, крім випадків, визначених у Законі № 2136.
Консультацію підготувала фахівчиня сектору Путивльського бюро правової допомоги Сумського МЦ з надання БВПД Тетяна Селіна.