Катерина не змогла отримати недоотриману батьком пенсію після його смерті. Він не отримував пенсійні виплати майже 4 роки — з грудня 2018 року.
Проте Пенсійний фонд відмовив жінці, бо за наданими документи не зміг встановити факт спільного проживання з батьком.
Так, у паспорті Катерини зареєстроване місце проживання зазначається «вул. Жовтнева, 8», а у її батька «вул. Октябрська, 8». Це одна й та сама адреса.
Оскільки розбіжність лише у перекладі — вона не повинна впливати на право отримати недоотриману пенсію.
Катерина звернулася по допомогу до Горішньоплавського бюро правничої допомоги.
Жінка має статус ВПО, він дає їй право на безоплатну вторинну правничу допомогу. Представляти її інтереси у суді доручили юристу Сергію Тараненку.
Він склав та подав до суду позовну заяву в якій просив визнати протиправним та скасувати рішення Пенсійного фонду, зобов’язати Пенсійний фонд здійснити оформлення та виплату недоотриманої пенсії за померлого батька.
Свою правову позицію підтверджував нормами чинного законодавства та копіями документів, зокрема домової книги, з якої вбачається, що це одна адреса.
Інші документи, щоб підтверджували б назву вулиці у жінки не було можливості отримати, бо населений пункт знаходиться на тимчасово окупованій території.
Доводи Пенсійного фонду про розбіжність адрес реєстрації Катерини та її померлого батька з огляду на невідповідність написання вулиці (“Жовтнева” та “Октябрська”) суд визнав необґрунтованими та погодився з твердженням клієнтки системи БПД про те, що ці розбіжності — помилковий переклад назви вулиці з російської українською.
Суд задовольнив позовні вимоги в повному обсязі та постановив, що Пенсійний фонд має виплатити недоотриману пенсію за померлого батька.
Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: № 200/7476/23.
Довідково. Відповідно до статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності – входять до складу спадщини.